23–26 липня у Варах на Берегівщині уже вп’яте провели фестиваль Mezővári Népi és Hagyományőrző Napok — «Дні народних традицій і збереження культури». Захід, який відвідали не лише місцеві жителі, а й гості із сусідніх сіл, проходив у приміщенні «Один дім для нації». Протягом чотирьох днів усіх охочих, від найменших до дорослих, чекали народні танці, музика, співи, численні ігри та майстер-класи з народних ремесел.
Організатори свята — Шандор Ковач і його дружина Еріка — п’ять років тому поставили собі за мету повернути увагу до народних традицій, до спадщини, отриманої від дідів-прадідів, а також згуртувати місцеву молодь і прищепити їй любов до угорської народної музики і танцю.
Шандор Ковач, керівник громадської організації «BorzsaVári Tehetséggondozó Művészeti és Hagyományőrző» («Мистецького й традиційного центру виховання талантів»), із задоволенням відзначає успіхи за ці п’ять років:
«Сьогодні вже очевидно, що те, що ми робимо, має сенс, адже прогрес помітний. Діти, які приходять на фестиваль із самого першого року, значно виросли — і в майстерності, й у зацікавленості. Ми хвилювалися, чи зберемо достатньо учасників, адже існує безліч літніх таборів і в Угорщині, й за кордоном. Але, слава Богу, щодня до нас приїжджали понад вісімдесят молодих людей із семи навколишніх сіл».
На запитання, що важче: організувати такий захід уперше чи втримати його протягом п’яти років, Шандор відповів:
«Ми керуємося прислів’ям “під тягарем росте пальма”. Життя завжди так складається, що ми активізуємося саме в складні часи. Сьогодні це справжній виклик — щось організувати, але заради дітей та їхнього майбутнього варто пройти крізь усі труднощі. А те, що щороку до нас долучається дедалі більше людей, — найкраще тому підтвердження. Цього року до нашого населеного пункту, Бене, Чоми та Боржови долучилися ще Кігьош і Бадало».
Еріка Ковач, співорганізаторка й досвідчена майстриня, згадує:
«Я вдячна за ці п’ять років — хоч це й велика праця, кожен фестиваль проходить успішно. Часто ми працювали понад сили, але Господь нас підтримував. Бачити сяючі очі дітей — найкраща нагорода».
Їхня донька Абігейл Ковач, яка навчається народного співу в Ніредьгазі, три роки тому перейняла в матері керівництво вокальними заняттями:
«Спочатку я просто сиділа серед учасників, а тепер сама проводжу уроки — викладаю їм угорські народні та регіональні пісні. Це велика честь і відповідальність».
Заняття з народних танців проводила Беніта Мондіч, хореограф і педагог із Тісапетерфалви. Вона розповіла, що молодша група вивчала мольдвскія цганські танці, які ритмічно відрізняються від карпатських, але діти дуже захопилися ними, а старші опановували силезькі танці.
Крім танцю та співу, діти могли взяти участь у майстер-класах із гри на народних інструментах: скрипці, альті, контрабасі, акордеоні та цитрі. На ярмарку народних ремесел плели з бісеру, валяли вовну, ткали на верстаті. Пані Іда із Сольнока привезла свій столітній ткацький верстат і з великою терплячістю навчала дітей секретів ручного ткацтва:
«Моя мама навчила мене ткати в дитинстві. Це ремесло повертається в моду, адже тепер знову цінують ручні покривала. Діти зацікавилися, і це гарантія, що традиція житиме далі».
Фестиваль фінансується угорським урядом, а місцеві громади забезпечують повне харчування та підтримку гостей.
Чілла Гегедюш
