Кабінет міністрів України ухвалив постанову, яка дозволить зберегти заклади загальної середньої освіти, де функціонують класи або групи з навчанням мовами національних меншин (спільнот) України, в тому числі угорської, що є офіційними мовами Європейського Союзу, завдяки фінансуванню з держбюджету, повідомляє Офіс європейської та євроатлантичної інтеграції:
“15 липня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка дозволить зберегти заклади загальної середньої освіти, де функціонують класи або групи з навчанням мовами національних меншин (спільнот) України, що є офіційними мовами ЄС, завдяки фінансуванню з держбюджету.
Рішення стосується розподілу освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на період із вересня до грудня 2026 року. Постанова також удосконалює моніторинг використання залишків субвенції.
Згідно зі змінами, учні шкіл, у яких функціонують класи або групи з навчанням мовами нацменшин, що є офіційними мовами ЄС, включатимуться до розрахунку освітньої субвенції навіть тоді, коли загальна кількість учнів у закладі освіти є нижчою за встановлені мінімальні показники. Це зменшить ризик втрати державного фінансування школами з невеликою кількістю учнів, що могло призвести до їх реорганізації, скорочення або припинення роботи, особливо у невеликих населених пунктах.
Зокрема, фінансування зберігатиметься для закладів освіти, у яких функціонують класи (групи) з навчанням мовами нацменшин (спільнот), що є офіційними мовами ЄС, навіть якщо в них навчається:
- менше 60 осіб – для закладів загальної середньої освіти у 1–12 класах;
- менше 55 осіб – для закладів загальної середньої освіти у 1–11 класах;
- менше 45 осіб – для закладів, що забезпечують здобуття початкової та базової середньої або базової та профільної середньої освіти.
Таким чином, невелика кількість учнів сама по собі не призводитиме до виключення таких закладів освіти із розрахунку державної освітньої субвенції. Це допоможе громадам зберігати освітні заклади та підтримувати можливість навчання мовами національних меншин (спільнот).
Втілення цього рішення сприятиме:
- збереженню малих шкіл із класами або групами з навчанням мовами національних меншин (спільнот) України, що є офіційними мовами ЄС;
- підтриманню доступу осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України, до освіти рідною мовою;
- усуненню дисбалансів у фінансуванні та більш справедливому розподілу освітньої субвенції з урахуванням особливостей місцевої шкільної мережі;
- подальшому просуванню України в переговорному процесі щодо членства в ЄС.”
Зазначається, що ухвалення постанови передбачене змінами до Плану заходів щодо забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України.”
Опитування з приводу проблеми
До слова, Проблема малокомплектних шкіл сьогодні актуальна майже для кожної громади. По всьому Закарпаттю зменшується кількість дітей, а війна та масова міграція ще більше поглиблюють демографічну кризу. Водночас нові правила фінансування можуть поставити під загрозу майбутнє дедалі більшої кількості шкіл з угорською мовою навчання.
Нещодавно в селах Мужієве, Боржава, Четфалва та Галабор Берегівської громади відбулися громадські обговорення, присвячені майбутньому малокомплектних навчальних закладів. Як повідомляє тижневик Kárpátalja, у зустрічах взяли участь батьки, педагоги, депутати місцевої ради та представники влади, які обговорили можливі наслідки втрати школами нинішнього статусу або переведення старших класів до інших навчальних закладів.
Причиною дискусій стали зміни у фінансуванні освіти в Україні.
Згідно з чинними правилами, гімназії та ліцеї, у яких навчається менше ніж 45 учнів, можуть втратити право на державну освітню субвенцію.
Це не означає автоматичного закриття шкіл, однак у такому разі виплата заробітної плати педагогам і утримання закладу можуть повністю лягти на місцевий бюджет.
Остаточне рішення мають ухвалити органи місцевого самоврядування: або взяти на себе фінансування школи, або організувати підвезення дітей до більших навчальних закладів.
У Берегівській громаді кілька шкіл уже опинилися у складній ситуації. За попередніми даними, у Мужієві та Боржаві кількість учнів суттєво менша за мінімальну, необхідну для отримання державного фінансування. У Четфалві ситуація поки що дещо краща, а в Галаборі наступного навчального року, ймовірно, вдасться досягти необхідної кількості у 45 учнів. Водночас демографічні тенденції викликають занепокоєння і там.
Начальниця відділу освіти та культури Берегівської міської ради Едіта Баб’як під час зустрічей наголосила, що головним завданням є створення сталої мережі закладів освіти, яка забезпечить дітям якісне навчання та належні умови для розвитку.
Водночас вона зазначила, що двомовна система освіти потребує більших фінансових витрат, тому було б доцільно передбачити в українському бюджетному законодавстві окремі механізми підтримки громад, які забезпечують навчання мовами національних меншин.
У Боржаві батьків найбільше турбували тривалий час доїзду до інших шкіл та майбутнє дітей, які потребують особливих освітніх умов. У Мужієві також порушували питання подальшого використання будівлі школи у разі її реорганізації, щоб вона не залишилася порожньою в центрі села.
У Галаборі учасники обговорення висловлювалися особливо емоційно. На їхню думку, втрата школи означатиме не лише зміни в освітній сфері, а й послаблення церковного, культурного та громадського життя села.
Депутат Берегівської громади Дьозьо Товт застеріг, що якщо населений пункт залишиться без школи, під загрозою опиняться також колективи, які зберігають місцеві традиції, танцювальні ансамблі та загалом здатність громади зберігати свою згуртованість.
Водночас директорка школи Маргіт Філе налаштована оптимістично. Вона сподівається, що кількість учнів не зменшуватиметься, а з поверненням сімей до громади навчальний заклад зможе зміцнити свої позиції.
Втім, ця проблема виходить далеко за межі Берегівської громади. Скорочення кількості дітей відчувається практично по всьому Закарпаттю, особливо в закладах з угорською мовою навчання. Війна, виїзд сімей за кордон, невизначеність щодо майбутнього та зниження народжуваності разом створили ситуацію, за якої дедалі більше шкіл можуть опинитися на межі втрати державного фінансування.
Начальниця відділу освіти Сюртівської громади Олександра Мельникова повідомила, що в громаді функціонують п’ять закладів освіти: одна початкова школа з дошкільним підрозділом, дві гімназії та два ліцеї.
При одному з ліцеїв також працює дитячий садок. За словами Олександри Мельникової, у 2025 році Паладь-Комарівську гімназію вже було реорганізовано: один із ліцеїв став опорним закладом, а школа в Паладь-Комарівцях продовжила роботу як його філія.
Наразі там навчається 51 учень, і ще очікується зарахування першокласників, тож мінімальний поріг у 45 дітей заклад поки що виконує. За словами керівниці відділу освіти, у громаді намагаються зробити все можливе, аби зберегти навчальні заклади, адже закривати жодну школу не планують.
Втім, проблема стосується не лише гімназій. Обидва ліцеї Сюртівської громади також опинилися в зоні ризику, адже через скорочення кількості учнів дедалі важче відповідати вимогам, встановленим законодавством.
За попередніми прогнозами, Сюртівський ліцей зможе працювати в нинішньому форматі до 1 вересня 2027 року. Після цього, якщо нинішня тенденція збережеться, він, ймовірно, вже не входитиме до переліку закладів, що функціонуватимуть як ліцеї.
Водночас дефіцит педагогічних кадрів у громаді поки що не є критичною проблемою. Хоча за останні роки частина вчителів залишила заклади освіти, їм на зміну прийшли молодші фахівці, тож педагогічні колективи поступово оновилися.
Набагато складнішою залишається ситуація з технічним персоналом, без якого неможлива щоденна робота шкіл. Громада відчуває нестачу водіїв шкільних автобусів, кочегарів і працівників з обслуговування будівель, хоча саме вони забезпечують безпечне та безперебійне функціонування навчальних закладів.
За словами начальниці відділу освіти Сюртівської громади Олександри Мельникової, найбільшу надію вона пов’язує із завершенням війни. На її думку, якщо зникне невизначеність, менше сімей виїжджатиме з рідного краю, а згодом може зрости й кількість дітей. Вона переконана, що там, де збережено необхідну інфраструктуру та педагогічний колектив, відновити роботу ліцею буде цілком реально. Однак для цього насамперед потрібні учні.
ххх
Нагадаємо: досі державна освітня субвенція не надавалася закладам загальної середньої освіти, якщо кількість учнів у них не досягає встановленого мінімуму. Для шкіл, у яких навчаються учні з 1 по 12 клас, мінімальна кількість мала становити 60 дітей. Для закладів із 1–11 класами цей показник ма дорівнювати 55 учням, а для гімназій із 1–9 або 5–11 (12) класами — 45 учням. Ці вимоги не поширювалися на початкові та спеціальні школи.
