Україна та Угорщина продовжують спільну роботу над посиленням прикордонної інфраструктури в рамках грантового проєкту «Безпечні та ефективні кордони в Карпатському регіоні». Програма охоплює одразу кілька напрямів: стратегічне планування прикордонних територій, оновлення пунктів пропуску, впровадження сучасних інструментів контролю та роботу з громадами, які стають ключовими учасниками транспортної мережі між Україною та ЄС.
Сьогодні на Закарпаття припадає одна з найвищих концентрацій пунктів пропуску, а відтак – і навантаження. Після повномасштабного вторгнення роль регіону тільки посилилася: саме тут формуються нові шляхи експорту та імпорту, а також маршрути гуманітарної та військової допомоги. Громади, які раніше були периферією, тепер опинилися у центрі логістичних процесів. Це потребує оновлених підходів до просторового планування, земельного менеджменту, розвитку сервісів та інфраструктури.
Наталія Носа, виконавча директорка МАІРР: «Сьогодні можливості справді великі. Закарпаття відіграє стратегічну роль, адже через область проходять шляхи солідарності й нові транспортні коридори. Тому перед громадами постає багато викликів. Це і Косино, і Великобийганська громада, і Батьово, і Чоп–Загонь — ті території, де пункти пропуску або модернізують, або створять із нуля».
Протягом останнього року громади активно залучаються до консультацій і тренінгів, де вчаться враховувати міжнародні інфраструктурні програми, правильно оновлювати генеральні плани й прогнозувати, як зміниться життя мешканців після появи сучасного пункту пропуску. Адже будь-який новий коридор — це не лише дороги та техніка, а й нові робочі місця, зміни трафіку, розвиток бізнесу й сервісів.
Безпечні кордони — це сучасні технології й скорочення черг
Однією з ключових цілей проєкту є створення ефективної й зрозумілої системи контролю на кордоні. Йдеться не лише про інфраструктуру, а й про цифровізацію, інтеграцію систем і обмін інформацією з угорськими службами. Сьогодні черги на кордонах залишаються однією з найбільших проблем як для бізнесу, так і для громадян. Тож модернізація техніки та процедур — критично важлива.
Наталія Носа: «Коли кожна служба працює окремо, це затягує проходження. Спільні процедури та обмін даними зроблять перетин кордону значно швидшим. Це відкриє й нові можливості — від запуску авіарейсів між прикордонними містами до створення велосипедних маршрутів, які сьогодні просто технічно неможливі».
Митниця переходить на сучасні інтрузивні системи контролю
За словами Державної митної служби України, більшість пунктів пропуску в області застаріла: техніка не відповідає сучасним вимогам, а інфраструктура не розрахована на нинішній обсяг транспорту. У межах проєкту оновлення відбувається комплексно — від оптичного та рентгенівського сканування до облаштування зон очікування.
Інна Радченко, керівниця відділу розвитку Держмитслужби: «Ми впроваджуємо сучасні технічні засоби митного контролю. Інтрузивні системи дозволяють одночасно пришвидшити огляд транспорту та зменшити потребу в ручній роботі. Якщо вантажівка проходить через сканер, її не потрібно розбирати та перевіряти вручну — це економить час і підвищує якість оформлення».
Очікується, що після модернізації пункти пропуску зможуть приймати більше транспорту, а головне – працювати стабільніше та прогнозованіше для бізнесу.
Косино стане одним із ключових пунктів пропуску
Одним із найбільш амбітних компонентів проєкту є реконструкція пункту пропуску в Косино. Нині він працює лише в денний час і має обмеження щодо типів транспорту. Після оновлення він стане цілодобовим та придатним для автобусного руху, на який зараз є великий попит.
Микола Ясевич, начальник відділу міжнародного співробітництва Служби відновлення: «Проєкт передбачає приведення діючої інфраструктури у відповідність до законодавства й створення сервісної зони. Через зміни логістики, викликані війною, пріоритетом стає запуск автобусних маршрутів. Тому пункт пропуску буде працювати цілодобово та матиме відповідні можливості. Пропозиції щодо змін уже передані угорській стороні через МЗС».
Модернізація Косина не лише зменшить навантаження на інші пункти пропуску, а й створить нову транспортну розв’язку для місцевих громад і бізнесу.
Нові спільні проєкти з Угорщиною — попереду
У межах співпраці сторони вже опрацьовують і низку нових ідей для регіону. Частина з них — у стадії погодження та попередніх технічних досліджень, інші — абсолютно нестандартні й можуть суттєво змінити підходи до організації кордону.
Наталія Носа: «Ми маємо узгодити рішення і з громадами, і з угорськими партнерами. Проєкт на екваторі, і вже зараз є цікаві пропозиції з боку Угорщини. Деякі потребують додаткових досліджень, деякі – неочікувані. Але всі вони спрямовані на розвиток регіону».
Фінансування та строки реалізації
Програму започаткували у травні, і первинно завершення планувалося на січень. Однак через велику кількість завдань і додаткові ініціативи її мають продовжити до липня наступного року. На реалізацію проєкту виділено 300 тисяч євро, значну частину яких отримує українська сторона.
Проєкт уже показує свою ефективність: громади долучилися до планування, митниця отримує нові технічні можливості, а майбутні реконструкції пунктів пропуску можуть стати основою для розширення транспортних потоків між Україною та ЄС.
