Берегівчанка Каталін Хома у 2014 році разом із кількома однодумцями заснувала громадську організацію «Ми – заради тебе», у якій на той час були представлені кілька вікових груп. Свою діяльність вони розпочали з рукоділля, збереження традицій та охорони довкілля, присвячуючи цим справам більшу частину свого часу. Відтоді минуло понад десять років, сталося багато різного — і доброго, і складного, але голова організації Каталін Хома з радістю згадує початки.
Чілла Гегедюш
— Десять років тому ще активно відбувалися фестивалі, дні міста та села, в яких ми брали участь. На ці заходи нас зазвичай запрошувала організація Pro Cultura Subcarpathica, і ми з радістю приймали запрошення. Під час таких подій ми готували дерелю, займалися з дітьми рукоділлям. Цей чудовий період тривав до початку пандемії Covid, після чого все змінилося, — розповіла Каталін Хома.
З 2020 року, на жаль, справді все змінилося: спочатку пандемія Covid ускладнила наше повсякденне життя, а згодом у 2022 році розпочалася російсько-українська війна. Унаслідок цього дуже багато людей похилого віку залишилися самотніми у своїх домівках, тож невелика команда змінила «профіль» діяльності й почала працювати саме в цьому напрямку.
— Оскільки вже багато років не проводяться ані фестивалі, ані дні сіл, ми вирішили зосередитися на роботі з людьми похилого віку, тож заснували команду «поважного віку». Але ми, як і підтверджує наша назва, — заради всіх: дітей, людей середнього віку й старшого покоління. Допомагаємо там, де можемо,
— додала моя співрозмовниця.
Команда людей поважного віку, серед яких є й молодші учасники (маю на увазі тих, хто ще не на пенсії), відновила свою діяльність з 15 березня цього року. Вони зустрілися біля пам’ятника Шандору Петефі в Берегові й вирішили продовжувати роботу, але дещо в іншому форматі.
— Спочатку ми організовували зустрічі в Громадському домі імені Ференца Пастора, а згодом Ільдіко Орос, президентка Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці II, запропонувала за її посередництвом безкоштовно збиратися в залі Шарі Федак Закарпатського обласного угорського драматичного театру. Ми дуже вдячні пані президентці та директорці театру Едіні Шін за те, що забезпечують для нас це приміщення, — наголосила Каталін.
На моє запитання, скільки людей зазвичай збирається, Каталін розповіла, що з-поміж засновників, окрім неї, в краї залишилися ще двоє — Єва Соломка та Міклош Балог. Водночас вони дуже раді, що, попри складні обставини, до них приєдналося багато нових учасників.
— Загалом нас шістдесят (найстаршому учасникові 82 роки, наймолодшому — 53), але активних членів значно менше. Втім, саме з ними нам вдається дуже добре співпрацювати. Зазвичай по понеділках збираємося 20–25 осіб і завжди вигадуємо якесь заняття. Восени ми підготували програму з нагоди свята врожаю з елементами збереження традицій і представили її на сцені театру, який нас прийняв. Велику допомогу в підготовці програми та декорацій нам надала акторка Магдолна Ваш. Одяг, що відповідав тематиці виступу, забезпечила для нас Крістіна Молнар, виконавча директорка Pro Cultura Subcarpathica.
На їхній останній зустрічі була присутня й я особисто. Учасники переглянули відеозапис свого осіннього виступу, а потім, відповідно до адвентного періоду, виготовляли адвентні вінки з іменами членів команди на прикрасах. Навіть без слів було помітно, наскільки добре почувалися учасники цієї невеликої групи, що переважно складається з жінок. Каталін зауважила, яке велике емоційне підживлення це дає для них.
— Це відчуття відновлення помітне не лише в них, а й у їхніх рідних, дітях. Коли я зустрічаюся з кимось із них, вони не втомлюються дякувати за те, що існує така організація, куди можуть приходити люди похилого віку. Є одна пані, якій легше пережити смерть чоловіка саме серед нас, бо вона в товаристві — хай навіть на короткий час, але її увага відволікається від смутку, — зазначила голова організації.
Від часу відновлення діяльності команда під керівництвом Каталін взяла участь у багатьох заходах. Улітку вони неодноразово вирушали на екскурсії — зокрема відвідали Долину нарцисів, Виноградів, купальні. Окрім того, вони присутні на всіх пам’ятних заходах — чи то покладання вінків, чи вшанування пам’яті. Останнім часом беруть участь і в центральній берегі́вській церемонії запалення адвентних свічок, а також замислюються над організацією передноворічного святкування. Наступний рік планують розпочати з карнавальної забави.
