„Весна людей поважного віку на Закарпатті” — благодійний вечір, став першим етапом довгострокової ініціативи. За словами Дебори Шереш, ідейної натхненниці та головної організаторки програми, подія перевершила всі її очікування: усмішки літніх людей, згуртованість громади та зроблені пожертви довели, що на Закарпатті й сьогодні існує сила відповідальності одне за одного.
Від початку війни значно рідше заповнюється будинок культури в Петрові, який колись був жвавим громадським осередком. Нещодавно, однак, у ньому знову зібралися люди поважного віку, молодь, члени громади, представники громадського життя, благодійники та учасники заходу, щоб на благодійному вечорі під назвою „Весна людей поважного віку на Закарпатті – об’єднання заради літніх людей, які залишилися вдома” разом зробити щось для громади.
Ініціаторкою заходу стала Дебора Шереш, студентка Mathias Corvinus Collegium, яка хотіла реалізувати свій проєкт у межах MCC як практичну допомогу за підтримки Петрівської мікрогромади, Тиводарфалвської реформатської громади та фонду Ars Longa.
Метою програми було привернути увагу до літніх людей, які під час років війни опинилися у Закарпатті у особливо складному становищі. Багато з них живуть самотньо, адже їхні діти та онуки змушені були виїхати за кордон або намагаються влаштувати життя в інших місцях.
Щоденні труднощі — низькі пенсії, високі комунальні витрати, ліки, продукти харчування та опалення — змушують багатьох літніх людей щодня ухвалювати складні рішення.
Для Дебори Шереш цей захід став важливим досвідом спільнотворення ще на етапі підготовки. Як вона зазначила, у дні перед подією на неї та її помічників лягло чимало роботи, однак члени громади та місцеві жителі з великою підтримкою долучилися до ініціативи.
Програма розпочалася з молитовного слова Аттіли Гуняді, декана Мармаросько-Угочанської єпархії, після чого присутніх привітали Йожеф Оросі, голова Петрівської мікрогромади, та запрошені гості. У заході також взяли участь вчительсько-учнівський хор Петрівського реформатського ліцею з угорською мовою навчання, танцювальний колектив Надія та тріо «Claritas», а наприкінці вечора пастор Янош Шереш виголосив благословення. Головним спонсором заходу став фонд Ars Longa, представник якого Давід Панді-Секереш також виступив із промовою. Від імені Mathias Corvinus Collegium свою підтримку ініціативі висловила Беата Добша, керівниця Берегівського навчального центру MCC.
Одним із найзворушливіших моментів вечора стало відео, в якому виступили самі літні люди, яких це стосується. У записі пролунали щирі слова про те, як сьогодні живеться людям поважного віку на Закарпатті. Місцеві жителі говорили про спорожнілі села, самотність і щоденну невизначеність, а також про віру та силу вдячності, що їх підтримує.
У межах благодійного вечора було зібрано майже 64 тисячі гривень, 110 тисяч форинтів і 50 євро пожертв.
Отримані кошти безпосередньо спрямують на організацію тижня духовної тиші для літніх людей, який планують провести за організації Тиводарфалвської реформатської громади. До програми запрошують людей поважного віку незалежно від конфесійної належності.
– Метою тижня духовної тиші є те, щоб літні люди могли вирватися з щоденних труднощів, побути в громаді, отримати духовне відновлення та відчути, що вони не самі. За планом учасники наприкінці тижня також отримають одноразову продуктову допомогу, – пояснила Дебора Шереш.
– Ми хочемо, щоб ця допомога не обмежувалася одноразовою акцією. Узимку становище літніх людей стає ще складнішим, адже опалення, харчування та самотність стають ще більшим тягарем. Тому в довгостроковій перспективі я думаю про ініціативи, які могли б забезпечити більш регулярну та передбачувану підтримку для людей поважного віку, зокрема й про створення денного центру. У моєму баченні це місце могло б стати точкою зустрічі не лише для літніх людей, а й для різних поколінь. Але це поки що довгострокова мета, яка потребує належних зв’язків, фінансової бази та подальшої співпраці. Однак нинішній захід показав, що ініціатива має справжню силу громади. Здається, щось почалося. Цей вечір перевершив усі мої очікування. Усмішки літніх людей, численні позитивні відгуки та загальна атмосфера громади дали мені дуже багато. Можу сміливо сказати: я отримала набагато більше, ніж віддала.
