З 2015 року Закарпатська організація греко-католицької молоді (GISZ) реалізує програму Святої Маргарити, яка підтримує українських та угорськомовних школярів Закарпаття, що перебувають у складних життєвих обставинах. Щомісячний внесок у розмірі 10 євро для багатьох сімей означає можливість придбати шкільне приладдя, взуття або покрити інші базові витрати. Сьогодні програма також має компонент стипендій для студентів, які активно беруть участь у житті громади.
Програма Святої Маргарити стартувала одинадцять років тому з метою забезпечити дітей молодшого шкільного віку на Закарпатті регулярною та передбачуваною допомогою. Ініціативу реалізує Закарпатська організація греко-католицької молоді (GISZ).
Модель проста: протягом року донор щомісяця надає суму, еквівалентну 10 євро, для конкретної дитини. Гроші не надходять у загальний фонд — донор обирає конкретну дитину з бази даних, сформованої організацією. При цьому вказуються критерії включення до програми: багатодітна сім’я, хворий член родини, складне матеріальне становище або хороші навчальні результати.
– Минулого року, у десяту річницю програми, ми досягли рекордного рівня – змогли підтримати 377 дітей. Цього року вже понад 300 дітей беруть участь у програмі, і ще є нові заявки. Сподіваємося перевищити торішній показник, – каже голова GISZ Єно Лодар.
– На що найчастіше витрачають цю допомогу сім’ї?
– Це дуже індивідуально. У середньостатистичних сім’ях це додаткова підтримка – на шкільні витрати або дрібні цілі дитини, наприклад велосипед чи музичний інструмент. Але дедалі частіше це стає необхідністю для базових речей. Буває, що купують взуття, щоб дитина могла ходити до школи. Один хлопчик навіть писав, що на Великдень шинку для кошика змогли купити саме з цих грошей. Це сумні історії. 10 євро не здаються великою сумою, але для багатьох сімей це суттєва підтримка. Вона не вирішує всі проблеми, але полегшує навантаження.
– Минулого року ми запустили також програму «Плюс». Чим це відрізняється від початкової програми?
– Це вже не для учнів загальноосвітніх шкіл, а для молоді, яка навчається у закладах вищої освіти. Однією з головних причин запуску програми стало те, що ми бачимо: на Закарпатті залишилося дуже мало молоді, і є сильний спокуса виїхати. Ми хотіли відзначити тих, хто залишився тут, навчається і водночас активно бере участь у житті місцевої громади. Найважливішим критерієм є те, яку громадську діяльність веде молода людина: чи бере участь у житті парафії, університетської спільноти, студентського самоврядування, громадських організацій або будь-якій іншій діяльності, пов’язаній із закарпатською угорською громадою. Це має бути підтверджено рекомендаціями.
– Тут також ідеться про щомісячну підтримку в 10 євро?
– Ні, це працює інакше. В оригінальній програмі Святої Маргарити конкретна дитина пов’язана з конкретним благодійником. У програмі «Плюс» пожертви збираються у спільний фонд. Минулого року було зібрано понад 1 мільйон 430 тисяч форинтів, і ці кошти розподілили між заявниками. Цього року в розпорядженні є вже трохи більше – понад 1,7 мільйона форинтів. Отримані заявки та рекомендації збираються і передаються зовнішній комісії. Важливо, щоб ми самі не ухвалювали рішення про підтримку – оцінювання здійснює незалежна комісія. Вона виставляє бали заявкам, пропонує розподіл сум, і на цій основі відбувається виплата підтримки. Цього року ці кошти будуть передані 16 травня в Берегові.
– Як стати донором?
– Інформацію можна знайти на сайті Греко-католицької молодіжної організації та на сторінках програми Святої Маргарити. Найпростіший спосіб – написати на електронну пошту szentmargitprogram@gmail.com або зателефонувати за номером +380 68 469 5963. У відповідь людина отримає всю необхідну інформацію для приєднання. Після цього починається діалог, і донор отримує пояснення, як обрати дитину, як працює система підтримки та яким чином можна переказати кошти. Ми вважаємо, що окрім матеріальної допомоги дуже важливим є сам меседж для дитини – що є хтось, кому ти важливий, хтось про тебе думає і хоче тобі допомогти. У цій програмі є також дуже гарний аспект: серед донорів багато закарпатської молоді, яка нині живе за кордоном. Вони знають, як це – жити на Закарпатті, і не забули, звідки походять. Є ті, хто підтримує дитину зі свого колишнього середовища, іноді так, що родина навіть не знає, хто саме є донором. Але вони допомагають, бо розуміють, наскільки це важливо.
