Понад 146 тисяч учнів розпочали 2026/2027 навчальний рік на Закарпатті. З кожним роком за шкільні парти сідає дедалі менше дітей, а війна та міграція особливо гостро позначаються на майбутньому невеликих населених пунктів, зокрема закладів освіти з угорською мовою навчання.
За даними Закарпатської обласної військової адміністрації, у державних закладах освіти новий навчальний рік розпочинають 146 282 учні, з них 10 676 – першокласники.
Однією з важливих новацій цього навчального року є те, що з вересня гаряче харчування має бути забезпечене для всіх школярів. На ці потреби Закарпаття отримало майже 400 мільйонів гривень державної субвенції.
В умовах війни важливим питанням залишається енергетична незалежність шкіл. Переважна більшість закладів освіти області вже має альтернативні джерела електроенергії. Ще у 13 школах встановлюють сонячні електростанції за рахунок державної підтримки у розмірі 22,7 мільйона гривень.
З 1 вересня посадові оклади педагогічних та науково-педагогічних працівників також підвищуються ще на 20 відсотків.
Змінюється система розрахунку заробітної плати, а надбавка за престижність праці для шкільних педагогів може становити від 20 до 30 відсотків.
Новий навчальний рік розпочався і в закладах освіти з угорською мовою навчання. За наявними узагальненими даними, на Закарпатті функціонує близько 100 шкіл, де навчання повністю або частково здійснюється угорською мовою. Серед них є як суто угорськомовні, так і українсько-угорські заклади освіти, а також ліцеї, які утримуються релігійними громадами або приватними засновниками.
Перший дзвоник цього року означає не лише початок нового навчального року. В умовах війни, міграції, освітньої реформи та дедалі серйозніших демографічних проблем кожен збережений клас, кожна школа, яка продовжує працювати, і кожна дитина, яка вперше сідає за шкільну парту, є водночас питанням майбутнього громади.
Після попередніх невизначеностей Чопський ліцей імені Іштвана Сечені зміг зберегти 10-й клас. Проблема була пов’язана не з якістю освіти, а з реформуванням системи старшої школи в Україні та встановленими вимогами щодо кількості учнів. Реформа особливо складно позначається на малокомплектних закладах.
Навесні в Чопі ще було ухвалено рішення, відповідно до якого угорськомовний ліцей не мав би права набирати нових десятикласників, а згодом його планували реорганізувати в гімназію. Батьківська спільнота рішуче виступила проти цього плану.
За одним із запропонованих перехідних варіантів учні старших класів могли б і надалі навчатися угорською мовою у своїй нинішній школі з тими самими педагогами. Юридично, однак, вони належали б до іншого чопського ліцею, який і видавав би їм атестати про повну загальну середню освіту.
Зрештою засновник закладу – Чопська міська рада – дозволив відкрити 10-й клас.
Як розповів директор ліцею Ласло Маха журналістам Кárpáti Igaz Szó, заклад розпочав новий навчальний рік із 213 учнями, які фактично навчаються на місці.
До першого класу зарахували 16 дітей, до десятого – 21, а в одинадцятому, випускному класі, навчаються 15 учнів. До старших класів також приїжджають школярі з навколишніх населених пунктів.
Важливою зміною для малокомплектних шкіл національних меншин стала також постанова Кабінету Міністрів України №929, ухвалена в липні. У документі передбачено важливий виняток: відповідне обмеження не поширюється на заклади, де функціонує клас або група, в яких викладання здійснюється мовою національної меншини, яка водночас є офіційною мовою Європейського Союзу.
Водночас постанова не вирішує всіх питань, пов’язаних з освітньою реформою. Майбутнє ліцейного статусу та мережі закладів старшої школи й надалі значною мірою залежатиме від кількості учнів.
Ласло Маха раніше також звертав увагу на те, що скорочення кількості дітей є проблемою не лише угорськомовних закладів, а серйозним викликом для всієї України.
Загальноукраїнські дані особливо яскраво демонструють масштаби демографічної проблеми.
Цього року в Україні навчальний рік розпочали понад 3,5 мільйона учнів у 11 940 закладах освіти.
Серед них 243 398 дітей – першокласники. Для порівняння: у 2018 році до першого класу пішли понад 450 тисяч дітей. Таким чином, за вісім років кількість дітей, які вперше сіли за шкільні парти, скоротилася більш ніж на 200 тисяч.
У найближчі роки ця тенденція може посилитися. У перший повний рік війни в Україні народилося лише близько 206 тисяч дітей, а у 2023 році – приблизно 187 тисяч. Коли ці покоління досягнуть шкільного віку, кількість першокласників може бути значно меншою, ніж нині.
До цього додається і міграція. Наразі близько 315 тисяч українських дітей навчаються за кордоном. Для них у різних країнах працюють 120 перевірених українських освітніх центрів. Українська система освіти також запровадила окрему програму з українознавства, яка має допомогти дітям зберігати зв’язок із рідною мовою, історією та Україною.
На функціонування українських шкіл і надалі значною мірою впливає війна. Понад 8 тисяч закладів освіти проводять навчання в очному форматі, більш ніж 2200 шкіл працюють у змішаному форматі, поєднуючи очне та дистанційне навчання, а 1306 закладів здійснюють виключно дистанційне навчання. Понад 82 відсотки шкіл, які проводять очне навчання, мають належні укриття.
