Традиції й перспективи гунгаристичних студій в Ужгородському університеті обговорили під час наукового семінару до 100-річчя з дня народження Якова Штернберга

Днями в Ужгородському центрі гунгарології відбувся науковий семінар «Традиції та перспективи гунгаристичних студій в Ужгородському університеті» з нагоди 100-річчя від дня народження Якова Ісааковича Штернберга.

Від імені організаторів були озвучені привітання до учасників. Зі вступним словом виступив завідувач кафедри історії Угорщини та європейської інтеграції Ласло Зубанич, який налаштував присутніх на плідну співпрацю й максимальне розкриття теми наукового семінару.

Оксана Ферков
Оксана Ферков

Доцентка кафедри археології, етнології та культурології Оксана Ферков запропонувала до уваги присутніх доповідь «Традиції та сучасний стан гунгаристичних студій в Ужгородському університеті». Промовиця розкрила роль і значення гунгаристики та гунгарології, розглянула надбання попередніх дослідників, влаштувала екскурс сучасним її розвитком. Обізнаність у аспектах гунгаристичних студій є запорукою плідної діяльності Оксани Ферков у співкоординації з Центром досліджень угорської історії та українсько-угорських відносин.

Виступив з промовою й професор Іван Мандрик. Він згадував Якова Ісаковича Штернберга як хорошого педагога, який закладав фундамент знань юних студентів і спонукав до навчання. До слова, Іван Олександрович має в науковому доробку цінну працю про свого викладача як про відомого дослідника угорської історії.

Доцент Ігор Прохненко у доповіді «Населення Закарпаття VI–X ст. н.е.» акцентував увагу на вагомому внеску археології у дискутивне питання, поселення якого народу першим з’явилося на Закарпатті, чи це був етнос з фіно-угорської мовної групи чи слов’янської.

Ігор Прохненко
Ігор Прохненко

Відтак виступила студентка IV курсу спеціальності «Історія та археологія» Ніна Задорожна з доповіддю «Дослідження пам’яток давніх угорців вченими Ужгородського університету ». Бакалаврантка розглянула перспективи наукової діяльності в цьому напрямі. Бачить їх насамперед в археологічних розкопках, популяризаторській роботі, перегляді й систематизації наявних матеріалів, співпраці із закордонними колегами. Виступ супроводжувала добре підготована, лаконічна презентація.

Долучився до виступів і доцент кафедри культури і соціально-гуманітарних дисцеплін Закарпатської академії мистецтв Іван Міськов з доповіддю «Професор Я. Штернберг як дослідник сфрагістики населених пунктів Закарпаття». Промовець проаналізував і оцінив печаткознавчий напрям у науковій спадщині професора Якова Штернберга, який зробив безцінний внесок у дослідження сфрагістики Закарпаття й мріяв про видання окремої роботи з цієї теми, що залишається актуальною перспективою. Під час виступу доповідач активно використовував наочний матеріал неопублікованих печаток з колекції у власному архіві.

Третьокурсниця спеціальності «Середня освіта (історія)» Надія Роуканич підготувала доповідь «Яків Штернберг: педагог та науковець-гунгаролог». Під час виступу оприявнила біографічні відомості про одного з визначних науковців Закарпаття та його шлях до цього статусу. Насичене життя Якова Штернберга не завадило йому добути слави чудового викладача й ґрунтовного дослідника нашого краю. У його книгах – і багатий джерелознавчий матеріал про взаємозв’язки, які протягом століть пов’язували культури угорського та українського народів. Його твори є уроками для тих, хто цікавиться чужими відлуннями угорської літератури та культури минулого. Доповідь мала презентаційний супровід з демонстрацією фотографій дослідника, його книг, інших життєвих фактів.

Сергій Ганус
Сергій Ганус

Після виступів і промов настав час обговорень і дискусії, до чого залюбки долучилися в онлайн-форматі й викладачі з кафедри археології, етнології та культурології і кафедри античності та середньовіччя. Обмін думками, цікаві тези, теплі спогади про Якова Штернберга – спектр озвученого викладачами виявився надзвичайно широким.

Ст. викладач кафедри модерної історії України та зарубіжних країн Сергій Ганус виступив з промовою про те, як непересічна постать може поєднувати в собі скромність і масив талантів, завдяки яким заслуговує на вшанування і визнання. Приклад Якова Штернберга є зразковим для кожного з юних, та й зрілих, науковців, щоб удосконалювати дослідницькі навички, адже одного дня за ділами нашими  згадають нас нащадки.

Ласло Віда та Ласло Зубанич
Ласло Віда та Ласло Зубанич

Подяку за вшанування пам’яті й ініціативу організації заходу переказали родичі Якова Ісаковича Штернберга. Серед них  онук Олександр, який пишається дідусем. Також висловили вдячність організаторам заходу й представники ужгородської єврейської громади.

Консул Генерального консульства Угорщини в Ужгороді Ласло Віда передав презент Археологічному музею УжНУ ім. професора Е.Балагурі – цінні книги.

Таким чином, під час семінару було обговорено чималий комплекс питань, пов’язаних з гунгарологією та гунгаристикою на Закарпатті, а також розглянуто внесок у їх розвиток Якова Ісаковича Штернберга, згадано про його багатогранну діяльність. Будучи викладачем, він поклав початок кар’єрі кількох поколінь істориків, протягом десятиліть був однією з визначальних постатей у науковій сфері Закарпаття. Його ім’я назавжди вписане в історію гунгарології, а праці є безцінним джерелом знань для вітчизняних і зарубіжних дослідників. Своєю науковою діяльністю Яків  Штернберг прокладав шлях між народами до взаємопізнання в історичному, культурному, мовному контекстах.

За інформацією прессекретаря СНТ «Кліо»
Надії Роуканич