400 років тому народився Апацай Чере Янош — філософ і педагогічний письменник, піонер вітчизняної культури, науки та освіти, творець і видавець «Угорської енциклопедії». Апацай Чере Янош зробив надзвичайно багато для того, щоб навчання було доступним угорською рідною мовою, людяним і зрозумілим для учнів усіх часів. Тому його дух і в 2025 році варто наслідувати.
Бібліотека імені Апацая Чере Яноша Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ святкує своє 30-річчя, і з цієї нагоди в читальній залі бібліотеки відбулися урочистості.
Окрім погляду в минуле, під час святкування згадали історію бібліотеки Університету Ракоці разом із тими, хто брав участь у її становленні й продовжує це робити сьогодні. Самборовскі Надь Іболя протягом двадцяти років очолювала бібліотеку. Зворушено згадувала ті роки, коли стояла на чолі бібліотеки, та подякувала всім, хто впродовж двох десятиліть підтримував її роботу.
Іболя нещодавно передала естафету своїй наступниці — Шаш Ериці , яка розповіла про створення бібліотеки. Вона наголосила, що
наразі фонд бібліотеки налічує 140 тисяч документів, з яких 86 тисяч — книги.
Книжковий фонд доступний також в електронному вигляді на офіційному сайті університету. Крім того, бібліотека має 36 повнотекстових баз даних, якими можуть користуватися студенти. Вона додала, що 400-річчя з дня народження Апацая Чере Яноша — чудова нагода гідно вшанувати його пам’ять, але й сама бібліотека має привід для святкування, адже тридцять років працювала над тим, щоб стати найбільшою угорськомовною фаховою бібліотекою на Закарпатті.
Президент Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ Орос Ільдіко у своєму вітальному слові підкреслила, що бібліотека — це серце і душа будь-якого університету, адже це сховище знань, куди молодь приходить із задоволенням, а також місце проведення різноманітних заходів і конференцій.
– Тут відбувається і наукова діяльність, тому для мене велика радість, що ми можемо відзначати вже 30-річчя існування бібліотеки, – сказала Орос Ільдіко.
– Ми прагнемо, щоб у нашій бібліотеці були зібрані та доступні всі твори, написані на Закарпатті та про Закарпаття, для молоді та майбутніх поколінь, – наголосила вона, подякувавши працівникам, які встигають крокувати в ногу з сучасними змінами.
Консул Берегівського консульства Балог Дьєрдь наголосив, що справжня цінність бібліотек полягає в тому, якщо вони зберігають і пропонують такі книги, яких у книгарнях уже не знайти, і які в інших місцях давно зникли.
– Серед усіх бібліотек саме університетські найбільше схожі на мудрого селянина, який садить горіхове дерево для своїх онуків, – зазначив він.
Той, хто засновує університет і університетську бібліотеку, свідомо будує майбутнє, виховуючи нові покоління.
– Я переконаний, що ті, хто на Закарпатті заклав основи майбутнього угорського університету і створив при ньому бібліотеку, глибоко вірять у те, що з’являться нові покоління, яких виховає цей університет, і що будуть ті, хто саме в цій бібліотеці шукатиме знання та духовні орієнтири угорською мовою, – підкреслив дипломат.
Під час урочистостей Ферку Сільвестер прочитав вірш Міхая Бабіча «Ритм про книгу».
Кожен співробітник бібліотеки сподівається, що ця подія була не лише нагодою для вшанування пам’яті, а й підтвердженням того, що дух Апацая і сьогодні живий, передаваний і може слугувати прикладом.
