Україна офіційно внесла Угорщину до переліку держав, щодо яких у законодавчих межах визнається можливість множинного громадянства. Це рішення є давно очікуваною подією для закарпатської угорської спільноти, однак щодо практичних наслідків і досі існує чимало непорозумінь і відкритих питань. У цій темі ми звернулися до Йожеф Резеш, виконавчого директора Асоціація прикордонних самоврядувань Закарпаття (KHÖT) та голови угорської первинної організації Товариство угорської культури Закарпаття в Ужгороді.
Україна офіційно внесла Угорщину до переліку держав, щодо яких у законодавчих межах визнається можливість множинного громадянства. Це рішення є давно очікуваною подією для закарпатської угорської спільноти, однак щодо практичних наслідків і досі існує чимало непорозумінь і відкритих питань. У цій темі ми звернулися до Йожеф Резеш, виконавчого директора Асоціація прикордонних самоврядувань Закарпаття (KHÖT) та голови угорської первинної організації Товариство угорської культури Закарпаття в Ужгороді.
Український уряд нещодавно ухваленим розпорядженням №589 розширив перелік країн-партнерів, щодо яких Україна визнає можливість множинного громадянства. Для закарпатських угорців особливо важливо, що серед цих країн є й Угорщина.
У неофіційному онлайн-опитуванні, опублікованому на сторінці Kárpáti Igaz Szó у Facebook, ми запитали читачів, чого вони очікують від легалізації подвійного громадянства. Більше половини респондентів, 60 відсотків, очікують суттєвих змін від цього рішення, тоді як 40 відсотків не прогнозують такого повороту.
За словами Йожефа Резеша, цей нормативний акт слід розглядати на кількох рівнях. У політичному сенсі це безумовно позитивний крок, однак у повсякденній правовій практиці залишається багато відкритих питань.
– З юридичної точки зору це прогресивне рішення, оскільки фактично знімає ту правову невизначеність, яка існувала раніше, – зазначив він.
Він додав, що тривалий час в Україні точилися дискусії щодо того, чи є подвійне або множинне громадянство забороненим. Деякі фахівці, зокрема і він сам, вважали, що принцип єдиного громадянства, закріплений у Конституції України, не означає автоматичної заборони громадянства іншої держави. Нинішнє рішення створює більш чітку правову ситуацію.
– Принаймні з цим питанням поставлено крапку: тепер українське законодавство чітко визначає, що громадянин України може одночасно мати громадянство кількох країн,
– сказав він.
Водночас Йожеф Резеш підкреслив, що основною метою регулювання не було саме врегулювання ситуації закарпатських угорців з подвійним громадянством. На його думку, ухвалений минулого року закон і відповідна постанова уряду насамперед стосуються українців, які проживають за кордоном, а також громадян України, які виїхали через війну. Багато з них уже отримали або перебувають у процесі отримання громадянства приймаючих країн, що за попередніми правилами могло б означати втрату українського громадянства. Нинішнє рішення покликане цього уникнути. Водночас важливим є те, що серед партнерських країн є й Угорщина.
– Коли минулого року ухвалювали цей закон, ми побоювалися, що через не надто дружні відносини України та Угорщини ця країна не потрапить до списку. Тому позитивним є те, що вона все ж увійшла до нього, – зазначив Йожеф Резеш.
На його думку, рішення має і політичний сигнал. Держава, яка перебуває у стані війни, навряд чи відкривала б можливість множинного громадянства щодо країн, які становлять безпекові ризики.
Він також наголосив, що рішення може бути позитивним сигналом для українсько-угорських відносин, адже воно свідчить про сприйняття Угорщини як партнерської держави.
Водночас він звернув увагу на те, що список країн затверджено урядовою постановою, а не законом, тобто його можна змінювати.
– Сам перелік країн затверджено постановою уряду. Його можна змінювати в будь-який час, – зазначив він.
Щодо поширених у соцмережах припущень Йожеф Резеш наголосив, що визнання множинного громадянства не змінює правил перетину кордону під час воєнного стану.
– На території України держава й надалі розглядає таких осіб як громадян України, незалежно від іншого громадянства, – підкреслив він, додавши, що це є загальною міжнародною практикою.
Це означає, що обов’язки громадян України — податки, військовий обов’язок і обмеження під час воєнного стану — залишаються чинними. Наявність другого громадянства не звільняє від них.
– В Угорщині особу вважатимуть громадянином Угорщини, в Україні — громадянином України. У третій країні людина може сама вирішити, до якої дипломатичної установи звертатися, – пояснив він.
Він також зазначив, що виїзд та повернення в Україну регулюються по-різному: громадяни зобов’язані впустити в країну за умови підтвердження особи та громадянства, однак виїзд під час воєнного стану обмежений. Чоловіки призовного віку від 25 до 60 років не можуть залишати країну незалежно від наявності іншого паспорта.
Окремо він звернув увагу на те, що наявність другого громадянства може бути обмежувальним фактором для зайняття певних посад у державному секторі.
– У органах місцевого самоврядування, серед державних службовців, суддів, поліцейських, у службах безпеки та інших правоохоронних органах наявність іншого громадянства може бути підставою для недопуску до роботи,
– перелічив він.
Питання виборчого права також перебуває на етапі подальшого уточнення. За словами Йожеф Резеш, у парламенті вже перебувають на розгляді зміни до виборчого кодексу, які детальніше регулюватимуть обмеження пасивного виборчого права. Вони можуть, зокрема, стосуватися можливості балотування на посаду міського голови, а також запроваджувати додаткові обов’язки щодо подання декларацій для кандидатів у депутати місцевих рад. Юрист наголосив, що тим, хто працює у державному секторі або планує пов’язати з ним своє майбутнє, слід особливо уважно ставитися до цих питань.
– Тим, хто певною мірою бачить своє майбутнє у цій сфері або вже працює в ній, зовсім не варто легковажно ставитися до цього питання, – зазначив він.
Йожеф Резеш також наголосив, що для представництва інтересів закарпатських угорців важливо, аби практичне застосування законодавства не перетворювалося на поле для політичних атак. На його думку, сам факт ухвалення постанови є позитивним, але головне питання полягає в тому, як система працюватиме в повсякденному житті.
– Ми добре знаємо, що у нас важливе не лише існування закону, а й його дотримання та забезпечення виконання. Дуже часто впровадження дає не той результат, який очікується на папері, – зауважив він.
