27 листопада в Києві відбулася конференція за участю українських та європейських експертів під назвою «План заходів із захисту прав національних спільнот – від перших кроків до реальних змін», на якій було проаналізовано практичні кроки, здійснені Україною в останній період у рамках інтеграції до ЄС. Однією з новинок професійного форуму, організованого Державною службою з питань етнополітики та свободи совісті, Офісом віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції за підтримки Європейського Союзу та Ради Європи, було, серед іншого, питання практичної реалізації прав меншин на місцевому рівні, саме тому до його роботи були залучені відповідні заступники голів військових адміністрацій областей, а також керівники управлінь у справах національностей.
На початку засідання, яке відбулося у гібридному форматі, виступили Тарас Качка, віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, Олександр Корнієнко, перший заступник голови Верховної Ради, Гедімінас Навіцкас, заступник глави делегації Європейського Союзу в Україні, Торстен Аффлербах, керівник відділу інклюзивних та антидискримінаційних програм Ради Європи, Дмитро Лубінець, уповноважений Верховної Ради з прав людини, та Віктор Єленський, голова Державної служби з питань етнополітики та свободи совісті, проаналізували результати 2025 року, а також торкнулися проблемних питань і подальших завдань у сфері забезпечення прав меншин. Протягом дня в рамках семи панельних дискусій обговорювалися, серед іншого, найважливіші деталі «Плану дій», підготовленого для відкриття першого переговорного кластера з ЄС, а також етапи його реалізації.
У вечірні години відбулося чергове засідання Ради громадських об’єднань національних меншин (спільнот) України, на порядку денному якого, відповідно до Положення про організацію та діяльність Ради, стояло питання про обрання керівництва. Згідно з чинним Регламентом, секретар Ради обирається на весь термін повноважень Ради, а повноваження голови та заступника голови тривають 1 рік. Оскільки термін повноважень попереднього керівництва закінчився, шляхом таємного голосування було обрано нового голову та заступника голови Ради. З 3-3 кандидатів більшістю голосів головою було обрано Гачуряна Тіграна (вірменська громада), а заступником голови – Зубаніча Ласло (угорська громада). Наступне робоче засідання Ради відбудеться в грудні.
– Які завдання виконує заступник голови Ради? – запитали ми доктора Ласло Зубаніча, голову UMDSZ.
– Згідно з Положенням про організацію та діяльність, заступник голови виконує повноваження голови Ради під час його відсутності, контролює дотримання українського законодавства та цього Положення, забезпечує рівні права та можливості жінок і чоловіків у діяльності Ради, за дорученням голови Ради представляє Раду у відносинах з виконавчими органами влади, місцевими органами самоврядування, економічними організаціями, установами, організаціями, громадськими об’єднаннями, засобами масової інформації та окремими експертами, за дорученням голови Ради розглядає та подає на розгляд Ради пропозиції щодо вдосконалення порядку роботи Ради та різних її органів, за дорученням голови Ради або на підставі рішення Ради здійснює інші повноваження.
Звичайно, як представник даної національної спільноти, він має ті ж права, що й інші члени Ради. Наразі нашим головним завданням є зібрати та підготувати до обговорення в Раді різні пропозиції щодо змін до Положення про організацію та роботу Ради, які були запропоновані протягом літа. Ми також маємо затвердити звіт Державної служби з питань етнополітики та свободи совісті про реалізацію «Плану дій» на цей рік. Ми також отримали доручення надати висновки щодо низки законопроектів, зокрема тих, які Україна підготувала у відповідь на 11 пунктів, раніше поданих Угорщиною. Також очікує на обговорення проект Постанови, поданий до Верховної Ради, про визнання та засудження репресій, вчинених радянською військовою адміністрацією проти угорців та німців на Закарпатті в 1944–1946 роках. Останній (разом із подібними актами, вчиненими проти представників інших національних спільнот) також включений до Плану дій, а в березні цього року проект пропозиції був зареєстрований у парламенті.
Як відбувається обговорення та розгляд таких пропозицій на рівні окремих національних меншин (спільнот)?
На рівні інших національних спільнот я (поки що) не маю такого досвіду, можу розповісти лише про те, як це відбувається в угорській спільноті України. З будь-якого питання, що стосується нашої громади, я проводжу широкі консультації з усіма громадськими та професійними організаціями, і ми формуємо спільну консолідовану позицію та представляємо її. Я завжди вважав це важливим і буду дотримуватися цього принципу й надалі. На мій погляд, це може бути вирішальним, оскільки на рівні європейських інституцій ми можемо досягти результатів, якщо наші позиції, висловлені в Києві, Будапешті та Брюсселі, будуть послідовно і логічно спрямовані в одному напрямку. Це підтвердили наші офіційні зустрічі, які ми провели, зокрема, з Крістофом Кампом, Верховним комісаром з питань національних меншин Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), а також з делегацією Консультативної комісії Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин.
– Дякую за інформацію!
