Минулого тижня Берегівська районна рада приймала важливу фахову координаційну зустріч, під час якої керівники мікрорегіонів з угорськомовним населенням краю за круглим столом обговорили найважливіші питання, що стосуються освіти, використання мови та місцевого самоврядування. У нараді взяли участь доктор Ілдіко Орос, голова Закарпатської угорської педагогічної асоціації, голова освітньої комісії обласної ради, доктор Ласло Зубанич, голова Демократичної Спілки угорців України, заступник голови Ради громадських обьеднань національних меншин України, а також Резеш Йожеф, виконавчий директор Асоціації прикордонних місцевих самоврядувань Закарпаття.
У центрі обговорення були майбутнє освіти угорською мовою, можливості створення академічних ліцеїв, забезпечення професійної освіти мовами національних меншин, а також регулювання використання двомовних написів і національної символіки.
Професійна освіта мовами національних меншин із правовими перешкодами
У питанні професійної освіти також звернули увагу на важливу проблему. Хоча чинне законодавство передбачає можливість відкриття груп із навчанням мовами національних меншин, у статутах закладів професійної (професійно-технічної) освіти, які перебувають у власності обласної ради, наразі все ще не закріплено можливість навчання мовами національних меншин.
«Закон передбачає можливість відкриття класів із навчанням мовами національних меншин, однак установчі документи наразі містять положення про те, що у професійних училищах мовою навчання є виключно українська. Це обов’язково потрібно змінити»,
– наголосив Ласло Зубанич.
Він додав, що важливо було б домогтися того, щоб у закладах професійної освіти хоча б загальноосвітні предмети викладалися мовами національних меншин. За його словами, навіть якщо це не буде одразу реалізовано для спеціальних (професійних) дисциплін, викладання предметів загальносередньої освіти угорською мовою має принципове значення.
Мовні права та двомовність: ще багато відкритих питань
Під час зустрічі також розглядалося питання двомовних написів і використання національної символіки. Зубанич Ласло зазначив, що Міністерство юстиції вже підготувало законопроєкт, який, однак, потребує додаткового уточнення в кількох пунктах. Позиція угорської громади полягає в тому, що йдеться не про окремі «символи національних меншин», а про використання загальнонаціональних символів.
«Ми не використовуємо окремі, спеціальні символи меншин, а наші загальнонаціональні символи. Поляки використовують польські, словаки – словацькі, угорці – угорські, румуни – румунські національні символи. Саме їхнє використання потрібно належним чином врегулювати»,
– сказав він.
У питанні двомовних написів Зубанич Ласло розмежував вуличні таблички та таблички з назвами населених пунктів. Щодо вуличних назв, рішення ухвалюють органи місцевого самоврядування, однак їхнє впровадження створює фінансове навантаження для громад. Натомість щодо назв населених пунктів і топонімів (географічних назв) регулювання поки що не є повністю врегульованим, особливо щодо використання традиційних назв мовами національних меншин.
«Між юридичною формою та традиційним вживанням існує суттєва різниця. Наприклад, у випадку Берегова законодавчо закріплена транслітерація і традиційна угорська назва, яку використовує громада, не збігаються. Це питання обов’язково потрібно врегулювати»,
– підкреслив він.
Питання використання мов національних меншин в органах влади також залишається відкритим. На нараді зазначалося, що, ймовірно, його буде прив’язано до певного відсоткового показника, тобто до частки відповідної національної меншини в населеному пункті. Від цього залежатиме, за яких умов громадянин зможе звертатися до органу місцевого самоврядування мовою меншини та яким чином органи влади повинні будуть реагувати. Для цього також необхідні рішення місцевих рад.
