Минулого тижня Берегівська районна рада приймала важливу фахову координаційну зустріч, під час якої керівники мікрорегіонів з угорськомовним населенням краю за круглим столом обговорили найважливіші питання, що стосуються освіти, використання мови та місцевого самоврядування. У нараді взяли участь доктор Ілдіко Орос, голова Закарпатської угорської педагогічної асоціації, голова освітньої комісії обласної ради, доктор Ласло Зубанич, голова Демократичної Спілки угорців України, заступник голови Ради громадських обьеднань національних меншин України, а також Резеш Йожеф, виконавчий директор Асоціації прикордонних місцевих самоврядувань Закарпаття.
У центрі обговорення були майбутнє освіти угорською мовою, можливості створення академічних ліцеїв, забезпечення професійної освіти мовами національних меншин, а також регулювання використання двомовних написів і національної символіки.
Перед ліцейною реформою – угорська освіта Закарпаття
За словами Ласла Зубанича, під час наради детально проаналізували освітній потенціал угорськомовних мікрорегіонів Берегівського району. Ілдіко Орос представила дані, на основі яких можна оцінити очікувану кількість дітей у кожному мікрорегіоні в найближчі роки.
«Ми отримали уявлення про ситуацію в кожному мікрорегіоні Берегівського району, особливо там, де проживають угорські громади. Ми розглянули прогнозовану кількість дітей, доходи населених пунктів, а також фінансові чинники, пов’язані з утриманням закладів, які забезпечуються органами місцевого самоврядування»,
– зазначив він.
Однією з найважливіших тем стала проблема академічних ліцеїв. Рішення обласної ради, ухвалене у грудні 2024 року, визначило заклади, які могли б надалі функціонувати як академічні ліцеї у відповідних мікрорегіонах. Відтоді, однак, змінилися деякі дані та обставини, тому виникла потреба повторного аналізу ситуації. Відповідно до закону про повну загальну середню освіту, підготовку реформи мережі ліцеїв необхідно завершити до 1 вересня 2027 року. Це остаточний термін, до якого ліцеї повинні стати окремими юридичними особами. З 1 вересня 2027 року середня освіта в Україні (десяті–дванадцяті класи) повністю переходить на профільну модель, тобто систему академічних ліцеїв. Реформа запроваджує дванадцятирічну структуру освіти, у межах якої учні навчатимуться за обраними профілями (наприклад, природничо-математичним або гуманітарним) і отримуватимуть поглиблену профільну підготовку.
Ласло Зубанич зазначив, що попри демографічні труднощі, у кількох мікрорегіонах є реальні шанси на створення самостійних ліцеїв.
«Попри доволі складну демографічну ситуацію, майже в усіх мікрорегіонах, де нині працюють середні школи, можна очікувати достатню кількість учнів. Відповідно до чинного законодавства в багатьох місцях можна було б створити академічні ліцеї», – сказав він.
Під час наради також обговорювали так звані варіанти А і Б. Варіант А означає, що громада самостійно створює та утримує академічний ліцей. Варіант Б передбачає рішення для тих громад, які не хочуть або не можуть створити власний ліцей: вони укладають угоду із сусідньою громадою або із Закарпатським угорським ліцеєм, який забезпечує середню освіту.
На думку голови Демократичної Спілки угорців України, подібне проміжне рішення може бути актуальним, зокрема, для мікрорегіонів Велика бігань, Вилок, Солотвино, Виноградів та Вишково. У цих громадах комунальні навчальні заклади могли б продовжити роботу на рівні гімназій, тоді як ліцейний рівень забезпечувався б за контрактною моделлю. Також розглядалися комунальні заклади та приватна мережа Закарпатського угорського ліцею, створеного у 2023 році Закарпатським угорським інститутом імені Ференца Ракоці Другого.
Обговорювали також умови функціонування ліцеїв. За попередніми оцінками, для старту необхідно щонайменше два класи та три профілі навчання, а мінімальна наповнюваність класу може становити близько восьми учнів. Водночас Зубанич Ласло підкреслив, що ці вимоги ще потребують уточнення на законодавчому рівні.
«Є багато питань, які поки що залишаються неясними. Наступні кілька місяців якраз і будуть потрібні для їх уточнення. Ми повинні працювати з конкретними цифрами: знати кількість дітей і умови запуску навчання», – наголосив він.
Окремо обговорювали питання фінансування. Для початкових шкіл нині критичним є поріг у сорок п’ять учнів: якщо кількість менша, утримання повністю покривається коштом місцевого бюджету. Щодо ліцейних класів поки що не визначено, з якої мінімальної кількості учнів буде надаватися державна освітня субвенція і яку частку повинні забезпечувати місцеві бюджети.
Зубанич наголосив, що органи місцевого самоврядування не повинні відмовлятися від середньої освіти.
«Якщо можливо, жодна громада не повинна відмовлятися від надання середньої освіти. Витрати все одно будуть: або на власний заклад, або на навчання в закладі іншого утримувача»,
– сказав він.
Також обговорювалося питання дозволу на малокомплектні класи. Зубанич Ласло повідомив, що готується звернення щодо можливості відкриття класів із меншою кількістю учнів для угорської громади – подібно до гірських населених пунктів. Учасники також вивчають приклад румунської громади та планують до кінця травня розробити власні пропозиції, які будуть подані на розгляд глави держави.
