Громадську організацію KárpátHáz шістнадцять років тому заснував Чаба Петер з метою зберігати, плекати та передавати угорську культуру на нашій території. Для цього вони розпочали ремонт будинків культури в селах Берегівщини, започаткувавши таким чином певний культурний рух. З роками їхня діяльність розширилася: у центрі уваги опинилася допомога нужденним, дітям, людям похилого віку, а також запуск численних програм. Для оцінки останніх досягнень ми поспілкувалися з Дьозо Товтом, виконавчим директором KárpátHáz.
Чілла Гегедюш
– З першої хвилини нашою метою було робити все можливе, щоб допомогти угорцям Закарпаття зберегтися на рідній землі та досягти добробуту. Ми почали з основ:
ми відновлювали будинки культури та називали їх на честь відомих людей, пов’язаних із відповідними селами.
Першим ми відкрили Культурний центр імені Шандора Петефі в Бадалово. Зв’язок Шандора Петефі з Бадалово є визначною історичною подією, адже під час подорожі 1847 року поет зупинявся у цьому селі. На його честь встановили меморіальну дошку та щорічно відзначають його день народження. Другим ми відкрили в Галаборі будинок культури імені Шарі Федак. Шарі Федак, відома угорська актриса, мала тісні зв’язки з угорськими громадами Закарпаття, особливо зі своїм рідним містом Берегово (Галабор), де на її честь встановили меморіальну дошку та скульптуру, а ми назвали на її честь будинок громади.
У Четфалві ми відкрили Культурний центр імені Жігмонда Морица. Дід Морица служив реформатським пастором у Четфалві, а його мати народилася тут. Зв’язок письменника з цим селом проявляється також у його літературній діяльності та культурній спадщині: його дух і спадок живуть на цій території.
Наразі ми працюємо у Берегуйфалу, де відновлюємо будинок культури імені Ференца Ракоці ІІ.
За старими записами, село колись оточували ліси, в яких мешкали бізони, вовки, ведмеді, ласки, рисі та олені, тому Ракоці Ференц полюбляв там полювати. 29 січня та 19 вересня 1709 року він ночував у цих місцях. Місцеві традиції зберегли деякі згадки про його полювання. За записами Тівадара Лехоцкі, на горі Хемльо ще досі стоїть кам’яний стіл, де князь відпочивав. Через відомі причини роботи в Берегуйфалу просуваються не так швидко, як хотілося б, але призупинення немає — ми працюємо над тим, щоб культурне життя тут ожило. Для того, щоб відновлені будівлі наповнилися життям, ми запустили нашу програму народних танців. Ми вже вийшли за межі Берегівського району — тепер присутні у Велико Біганьському (Мочола, Дейда) та Косинському (Попове, Шом) регіонах. Сподіваємося, що після завершення будинку культури в Берегуйфалу ми також впровадимо там програму народних танців, охопивши таким чином громаду Великіх Берегів.
Окрім народних танців, минулого року в Бадалово ми розпочали навчання гри на цитрі, що також користується великою популярністю.
Кількість дітей подвоїлася, і ми раді купувати нові інструменти. Якщо буде потреба у навчанні гри на інших народних інструментах — скрипці, сопілці — ми також відкриті до цього. Минулого року вже втретє вдалося організувати Фієсту KárpátHáz, цього разу в Галаборі. Було надзвичайно зворушливо бачити, як сотні танцюристів оживляли село, приносили кольори та життя в центр. Це вселяло надію та оптимізм у місцевих мешканців.
Нас також мотивує спритність дітей, які щотижня відвідують репетиції, вчаться, і не даремно: наші танцюристи представляють організацію на всіх конкурсах і зустрічах народних танців Закарпаття.
В основному танцюють підлітки та молодші школярі, але й старші, які навчаються у вишах, із задоволенням повертаються.
У будівлях проводяться не лише репетиції: там панує справжнє культурне життя у кожному селі — різноманітні заходи, святкування Різдва, Великодня чи національних свят. Батьки також вдячні за навчання народних танців, адже знають, що діти у безпечному середовищі, виходять із сірої буденності та ще й навчаються.
У 2020 році світ різко змінився: Covid дістався й Закарпаття, тимчасово зупинивши всі програми. Але KárpátHáz не хотів припиняти діяльність, тому частково змінив профіль і зайнявся допомогою. Спершу надавали медичні маски мешканцям Берегівщини, потім завжди доставляли до сільських медпунктів, дитсадків і шкіл усе необхідне.
Ситуація ускладнилася ще більше у 2022 році, коли почалася російсько-українська війна. Це спонукало керівництво та працівників KárpátHáz розширити свою діяльність новими програмами. Саме тоді народилася програма «Рука допомоги!», спрямована на підтримку одиноких людей похилого віку.
– Коли людина похилого віку залишається одна, вона одразу опиняється у скруті і потребує допомоги та підтримки. Усвідомивши це, ми створили нашу програму «Рука допомоги!», в рамках якої наші соціальні працівники щотижня відвідують одиноких пенсіонерів і допомагають їм у тому, що є найнеобхіднішим. Якщо потрібно, вони роблять покупки, оплачують рахунки, вимірюють рівень цукру в крові та артеріальний тиск. Саме тому ми залучаємо фахівців, які раніше або нині працюють у сфері охорони здоров’я. Наразі у двадцяти селах ми опікуємося загалом вісімдесятьма підопічними, яких я сам намагаюся час від часу відвідати. Останнім часом я навідався до людей похилого віку у Мала Бігані та привіз їм продуктові набори.
Програма «Стану першокласником!» орієнтована на дітей, які тільки починають навчання в школі. Вона вже багато років успішно працює, і щороку ми можемо приємно здивувати першокласників повними шкільними рюкзаками. Щороку у грудні наш Мікулаш також радує найменших — нещодавно він відвідав кілька сотень дітей у дитсадках та подарував їм подарунки. На жаль, ми помітили, що зараз у дитсадках менше дітей, ніж раніше, але ми оптимістично дивимося у майбутнє і сподіваємося, що до кінця року школярів та дітей у садочках буде значно більше.
– Як ви оцінюєте цей рік?
– Ми ніколи не відступали і не відступимо. Реальність теж кидає нам виклики, але ми не здаємося і продовжуємо розпочату роботу. Ми працюємо й досі, щоб досягти поставлених цілей, і, на мою думку, нам це вдається. Той факт, що ми працюємо вже шістнадцять років, розвиваємося та розширюємося — це велике досягнення, особливо в нинішніх умовах. Завдяки нашим співробітникам і волонтерам усі розпочаті проекти працюють ефективно, жоден не довелося зупиняти, ми ніколи не здавалися і виконували взяті на себе завдання з повною віддачею. Так само плануємо діяти і цього року, а також думаємо про подальше розширення. Ми прагнемо й надалі співпрацювати з нашими партнерами — Діакональним відділом Закарпатської реформатської церкви та Асоціацією прикордонних громад Закарпаття (KHÖT), і розраховуємо на підтримку наших спонсорів, насамперед Bethlen Gábor Alapkezelő Zrt., у цьому році.
