Відкрили цю міні-скульптуру 25 вересня 2015 року. Приурочили її встановлення до 70-річчя від дати смерті відомого угорського композитора Бейли Бартока. Розмістили її на перилах Православної набережної навпроти угорського консульства.
Автор цієї пам’ятки Михайло Колодко на відкритті свого шедевру казав, що навіть погода була за появу чергової туристичної родзинки в Ужгороді. Саме дощ надихав видатного композитора.
В період з 1888-го до 1892 року Бейла Барток жив у Севлюші (нині Виноградів) на Закарпатті. Саме у Виноградові 1 березня 1892 року відбувся його перший публічний концерт, на якому вперше ним була виконана власна композиція. Успіх цього концерту мав важливі наслідки для юного Бейли. Директор місцевої школи надав матері Бартока відпустку на рік для поїздки в Братиславу. В Братиславі Барток брав уроки фортепіано і гармонії у Ласло Еркеля, сина Ференца Еркеля. В січні 1899 року Бартока прослухав в Будапешті професор Іштван Томан, учень Ференца Ліста. За його сприяння восени того ж року Барток поступив без екзаменів в столичну музичну академію. Там він відразу зарекомендував себе як талановитий молодий музикант. З 1907 року він став професором Будапештської музичної академії по класу фортепіано.
Педагогічну діяльність він поєднував з концертною та вивченням фольклору. Він активно досліджував український музичний фольклор. Барток зібрав близько 80 українських народних пісень. В дощ і сніг він вирушав в найвіддаленіші гірські села Закарпаття зі своїм фонографом, щоб зберегти для нащадків перлини народної творчості закарпатців. Саме з фонографом в руках його зображено на міні-скульптурі в Ужгороді. Композитор Бейла Барток був визнаний лише після смерті.
