Інтерв’ю з Вікторією Бернат, директором Національної школи з поглибленим вивченням української мови ім. Лесі Українки
У вересні в Угорщині розпочала свій другий навчальний рік Національна школа з поглибленим вивченням української національної мови імені Лесі Українки. Розташована в Будапешті та Ніредьгазі, школа навчає та вдосконалює рідну мову та знання про країну для дітей української національності. Це перша школа для національних меншин, у якій офіційно викладається українська мова на державному рівні. З початком повномасштабної російсько-української війни угорський уряд робить усе можливе, щоб забезпечити українські сім’ї та дітей, які виїхали до Угорщини, а також сприяє розвитку та зміцненню української громади в цій країні. Ми розпитали Вікторію Бернат, директорку закладу, про його створення, функціонування та завдання, які стоять перед ним.
– Яка мета створення школи?
– Основною метою було створення навчального закладу, який би надав дітям із України та дітям, народженим в Угорщині з українським корінням, можливість вивчати та культивувати рідну мову та культурну спадщину. Відкриття школи стало відповіддю на потребу створити належне середовище для учнів із української меншини, щоб вони могли більше дізнатися про українську мову, історію та традиції. Цілі включали розвиток єдності громади, який би підтримував збереження української ідентичності та інтеграцію молодих людей з України в угорське суспільство. Ми також прагнули створити доброзичливе та сприятливе середовище, де учні почуватимуться як вдома і почуватимуться в безпеці, вивчаючи українську мову та культуру, а також історію своєї країни. Школа розрахована на 12 років навчання, тож ті, хто її закінчить, можуть навіть отримати сертифікат про знання української мови.
– За даними Центрального статистичного управління, якщо під час перепису населення 2011 року майже 7 500 осіб ідентифікували себе як етнічні українці, то під час мікроперепису 2016 року – близько 11 000 осіб. Згідно з даними за 2022 рік, кількість етнічних українців зросла до 25 000. З них кількість угорських громадян української національності становить приблизно 12 500, а кількість громадян України – 11 500. З огляду на ці цифри, наскільки затребуваним є цей заклад?
– Раніше тут була недільна школа, але, на жаль, на створення школи, визнаної державою, пішло багато років. Для української громади було пріоритетом створити навчальний заклад, який би надавав можливості для навчання рідною мовою.
Для етнічних українських родин було важливо, щоб їхні діти не втрачали зв’язок зі своїм мовним і культурним корінням, тому зростав інтерес до школи з національною мовою навчання.
Зростає попит не лише з боку української меншини, але й із боку біженців з України. Заклад пропонує учням можливість вивчати українську мову на високому рівні, одночасно розвиваючи їхні угорські мовні та культурні навички. Тому попит продовжує зростати, оскільки школа відіграє не лише освітню, але й громадську роль через табори та різноманітні програми, які допомагають учням та батькам стати активними учасниками шкільного життя.
– Хто керує школою?
– Державне самоврядування українців Угорщини відіграє важливу роль в управлінні закладом, надаючи необхідну підтримку освітнім програмам та розвитку української мови і культури. Муніципалітет також відповідає за забезпечення функціонування школи та сприяння її постійному розвитку і задоволенню потреб громади.
– На чому зосереджене навчання як з точки зору предметів, так і з точки зору методів?
– У навчанні акцент робиться на практичному використанні української мови з особливим акцентом на комунікації, літературі та історії, щоб учні не лише розвивали свої мовні навички, а й розуміли та плекали свою культурну спадщину.
З точки зору методів, використовуються сучасні інтерактивні педагогічні інструменти. Навчальний процес базуватиметься на активному залученні студентів, проектному навчанні та спільній груповій роботі, щоб студенти здобували знання досвідченим та вмотивованим шляхом. Крім того, важливим є персоналізоване навчання, що враховує індивідуальні здібності та темпи розвитку студентів. Культурні програми та традиційні заходи також є важливою частиною навчання, допомагаючи студентам застосувати отримані знання на практиці, наприклад, через святкування, театральні вистави або громадські заходи. Серед них я б виділила вшанування пам’яті жертв Голодомору та героїв Небесної Сотні.
Ми регулярно вшановуємо тезку нашої школи, Лесю Українку, а також Тараса Шевченка – одну з найважливіших постатей в українській літературі. Ми також організовуємо програми до Дня Святого Миколая та Великодня. Щороку ми відзначаємо річницю Революції 1956 року та Війни за незалежність 1956 року. Ці програми приділяють велику увагу поглибленню українсько-угорських відносин та наведенню мостів між двома культурами.
– Чи є у вас спеціальна методика для шкіл з національними мовами навчання, наскільки вона, на вашу думку, ефективна?
– Педагогічна програма була розроблена Центром етнічної педагогічної методології на основі професійних рекомендацій. Методологія була розроблена нами і гармонізована з угорським законодавством. Програма має на меті забезпечити ефективне викладання мов національних меншин і гарантувати національним меншинам збереження їхньої мови та культури. Однак ефективність значною мірою залежить від конкретних обставин у навчальних закладах, навичок викладачів та наявних ресурсів. У деяких сферах може виникнути потреба в постійному вдосконаленні методики, зокрема в інтеграції сучасних інтерактивних засобів навчання та цифрових навчальних середовищ.
Крім того, професійний розвиток викладачів та обмін досвідом є важливими для того, щоб методика якнайкраще слугувала учням.
– За якими підручниками навчаються студенти?
– Підручниковий фонд закладу постійно поповнюється. Окрім навчального середовища, школа прагне забезпечити учнів найкращими підручниками та навчальними посібниками. Вони підібрані з урахуванням специфіки викладання національної мови. Вони спрямовані на те, щоб забезпечити учням зрозумілий і приємний навчальний процес. Наприклад, цього року ми отримали 150 нових підручників з України.
– Які відгуки від батьків? Скільки учнів зараз навчається у закладі?
– Батьки позитивно ставляться до можливостей, які пропонує заклад, оскільки вони відчувають, що їхні діти можуть вивчати українську мову та культуру у відповідному середовищі. Відгуки загалом позитивні, вони підкреслюють відданість вчителів та сприятливу атмосферу громади в школі. На початку вересня цього року 150 учнів розпочали навчання у школі: 90 у Будапешті та 60 у Ніредьгазі.
– Для студентів також організовуються літні табори на озері Балатон.
– Так, метою таборів є ознайомлення студентів з українською культурою, поглиблення знань з історії та рідної мови, а також встановлення дружніх стосунків на все життя. Такі програми допомагають молодим людям зрозуміти та прожити свою культурну спадщину. Під час табору діти мають можливість спілкуватися та навчатися українською мовою, проводячи свій вільний час у веселому та інтерактивному середовищі. Завдяки спільним програмам та заходам зміцнюється почуття приналежності серед учнів, що є важливим у формуванні громадської ідентичності. Табір надає дітям можливість навчатися через різноманітний досвід, наприклад, участь у різних видах спорту, творчих заходах та командоутворюючих іграх. Цей досвід допомагає розвивати особистісний розвиток та соціальні навички. Літній табір – це гарна можливість для учнів відпочити та розслабитися, що особливо важливо наприкінці навчального року. Активне дозвілля сприяє їхньому фізичному та психічному благополуччю.
– Яким був досвід та виклики першого навчального року? Які плани на майбутнє?
– Загалом досвід позитивний. Існує значний інтерес до школи, що свідчить про те, що громада цінує викладання української мови та культури. Мовний розвиток учнів та участь у культурних програмах отримали позитивні відгуки, що підтверджує ефективність методики викладання. Відносини між учнями та батьками зміцнилися, що допомогло побудувати спільноту та поділитися спільним досвідом. Значну роль в успішному навчальному році відіграли ентузіазм та відданість вчителів, які допомогли мотивувати учнів.
У майбутньому ми плануємо і надалі розвивати наші освітні програми, впроваджуючи нові предмети та заходи, які надаватимуть ще ширший спектр знань. Школа планує організовувати різноманітні культурні заходи та програми, такі як фестивалі, мистецькі виставки та конкурси, які сприятимуть вивченню українських традицій. Спираючись на успіх літнього табору, вони хотіли б організувати його знову наступного року, можливо, з розширеною програмою, щоб запропонувати учням ще більш багатий досвід.
Ми хотіли б співпрацювати з іншими національними школами та культурними установами для організації спільних програм та зміцнення мультикультурного середовища. Щоб збільшити активну участь батьків, ми плануємо програми та семінари, які допоможуть батькам долучитися до навчального процесу. Школа прагне до постійного вдосконалення та задоволення потреб громади, що сприяє розвитку української мови та культури в Угорщині.
– Чи планується відкриття мовної школи в інших сільських населених пунктах?
– Так. Ми хотіли б зробити українську мову та культурну освіту доступною для більшої кількості дітей української національності та дітей, які втекли від війни. Найближчим часом ми оцінимо попит і можливості в різних містах зі значною українською громадою. Створення нових закладів надасть можливість учням вивчати українську мову в місцевому, відповідному середовищі, одночасно знайомлячись з їхньою культурою. Це розширення спрямоване на задоволення потреб громади та збереження української ідентичності, і в майбутньому може забезпечити ще ширшу підтримку українським студентам в Угорщині.
Шандор Сабо
