Відомий педагог, живописець і графік, представник Закарпатської школи живопису, один з перших членів Закарпатської організації Спілки художників – це Шандор Ференцович Петкі (1917–2005), який народився 12 серпня 1917 року в Ужгороді. Про нього нагадує Надзвичайний і Повноважний Посол Українив Угорщині Федір Шандор. Петкі вважають однією з ключових фігур Закарпатської школи мистецтва. Його ім’я стало символом поетичного погляду на природу Карпат та естетичної мудрості поколінь. Наше видання розказує про митця в традиційній манері – за допомогою розповіді та відео.
Кар’єра та творчий шлях
Народився 12 серпня 1917 року в Ужгороді в сім’ї поліграфіста. Спочатку вчився на педагога, але художній талант юнака помітили вже тоді Йосип Бокшай та Адальберт Ерделі. Завдяки їхній підтримці у 1939 році Петкі вступив до Академії мистецтв у Будапешті, навчаючись у майстернях А. Бенкхардта, І. Болдіжара й Е. Елекфі.
Повернувшись на Закарпаття, Шандор Ференцович активно включився у викладацьку діяльність — понад 30 років він працював у Ужгородському училищі прикладного мистецтва, виховуючи покоління нових художників.
Живописна манера та внесок у мистецтво
Петкі опанував і олійний живопис, і графіку, але саме акварель стала його мистецьким підписом. Його роботи вирізняються прозорою гармонією, поетичною м’якістю кольорів та емоційною глибиною.
Серед найвідоміших творів — карпатські пейзажі, натюрморти й сценки з життя краю:
• «Білі флокси» (1954), «Осінь у Карпатах» (1956), «Верховинка» (1970)
• «Церква в Соймах» (1972), «Сонячний день» (1976).
Його картини — від камерних до епічних — створюють легкі, але вражаючі образи, що залишаються актуальними й натхненними.
“Мистецька неповторність Ш. Петкі, його особистісне світосприйняття рельєфно і виразно проявились і в його пейзажному малярстві. Амплітуда образних рішень краєвидів митця широка – від епічних розгорнутих панорамних видів до тихих ліричних камерних потрактувань. Автор щоразу знаходить найбільш слушні задані пейзажній темі, композиційні, живописно-пластичні й колористичні вирішення, що передають різні емоційні та настроєві відтінки. Про красу й багатство природного світу автор розповідає негучно, просто і довірливо. Здається, краєвиди художника створені теплом його душі”, – пишуть про митця на сайті проєкту Бровді.Арт.
Визнання та спадщина
Шандор Петкі — один із перших членів Спілки художників Закарпаття (1948). Брав участь у обласних, всеукраїнських і міжнародних виставках.
Виставкова діяльність митця загалом тривала майже усе життя: від Львова чи Києва до Риги, Угорщини, Чехословаччини.
Персональні виставки пройшли в Ужгороді (кілька разів: 1962, 1977, 1987, 1997) та закордоном, зокрема в Ніредьгазі.
Педагог з великої літери
Шандора Петкі пам’ятають як доброго, мудрого і відкритого вчителя. Учні згадують його доброзичливість, професійність і душевну культуру.
Його мистецтво було реалістичним і доступним — вірним традиціям закарпатської школи живопису. Петкі віртуозно поєднував техніку й душу, і ця жива спадщина донині надихає шанувальників образотворчості.
Твори живопису і педагогіка стали для Петкі способом подяки рідній землі — і його твори й досі живуть у музеях, серцях творчих людей та в кольорах карпатського неба.
