П’ять років тому в Україні були створені територіальні громади, що принесло великі зміни для всіх, зокрема в сфері управління та, насамперед, у житті населених пунктів. Керівники громад ще не встигли звикнути до нової ситуації, коли у лютому 2022 року розпочалася російсько-українська війна, що принесло додаткові труднощі. До Берегівської Територіальної Громади приєдналося чотирнадцять сіл, що означає: мер і його команда стали відповідальними приблизно за сорок тисяч мешканців, їхню безпеку, зручність та комфорт. Про те, як розвивалися події останнім часом, ми запитали очільника громади Золтана Баб’яка.
«Партнерські населені пункти ми отримали за рішенням області та уряду під час створення ОТГ. Важливо підкреслити, що до цього кожне село чи місто мало власну мерію, власний бюджет, багато функцій виконували адміністрація та районна рада. Населені пункти розпоряджалися своїми бюджетами, отримували дотації та підтримку для того, щоб утримувати свої мережі», — пояснив Золтан Баб’як.
Він додав, що вважає великим досягненням те, що Берегівська ОТГ стабільно функціонує, незважаючи на те, що не отримує дотацій, а лише субвенції на утримання освітніх закладів. Регіон утримується та розвивається за рахунок податкової бази, сплаченої платниками податків.
– Як вам вдається організувати роботу так, щоб усі були задоволені?
— Економічно слабші села раніше отримували 50–70 відсотків дотацій, тепер ці кошти забезпечує Берегово та прилеглі до міста економічно сильніші, стабільніші населені пункти. Тобто ми внутрішньо підтримуємо стійкість старостинських округів. Серед громад кластера лише Яноші є повністю самодостатнім: у селі працює багато підприємств, ресторанів, торговельних мереж, готелів.
Подяка і місцевим підприємцям, які змогли створити такі чудові умови. Мужієве також майже не потребує дотацій — лише подекуди їй допомагають із бюджету Берегова.
Усі інші старостинські округи кластера отримують підтримку з податків, сплачених підприємствами, зареєстрованими в Береговіі. Я переконаний, що це позитивно, адже ми зняли частину тягаря з держави, водночас темп розвитку міста довелося перевести у режим, орієнтований на сталий розвиток. Пріоритетами стали обороноздатність країни, утримання освітніх та медичних закладів, а в розвитку кластера — збереження балансу. Ми разом з органами місцевого самоврядування та депутатами намагаємося працювати так, щоб жодна установа (школа, дитсадок, лікарня) не відчувала нестачі. Це результат сильної згуртованості та відмінної співпраці.
Для збереження стабільності вважаю важливим посилення співпраці з фракціями Товариства угорської культури Закарпаття та Угорського демократичного союзу України, але з усіма фракціями ми прагнемо ухвалювати рішення в інтересах громади.
– Як би ви оцінили 2025 рік?
— Я пишаюся тим, що, попри складні умови, Берегівська громада виконала всі свої зобов’язання: ми забезпечили базові послуги в установах, і на кінець року не мали жодної заборгованості, тобто розпочали новий рік із чистого аркуша. Виплатили премії працівникам освітніх закладів та лікарні. Зменшили навантаження на електромережу вуличного освітлення, замінивши застарілі натрієві лампи на сучасні. Це дозволило заощадити майже півтора мільйона гривень порівняно з витратами на електроенергію рік тому.
Паралельно ми змогли розпочати й завершити окремі модернізаційні проєкти. Важливо підкреслити: на утримання кластера ми можемо використовувати лише кошти платників податків, а для розвитку — фондівські або громадські гранти.
Я вдячний громадським організаціям і фондам, які надали нам соціальну та/або освітню підтримку — це відіграє ключову роль у сталості.
Найбільшим платником податків кластера залишається наш стратегічний партнер — Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ, який, нещодавно отримавши статус університету, по праву є гордістю міста: Берегово став університетським містом. Ми також вдячні всім приватним підприємцям, ринковим торговцям, малому й середньому бізнесу (перукарям, таксистам, фермерам тощо), які, попри воєнні труднощі, продовжують працювати, створюють робочі місця, вчасно платять зарплати й податки та отримують прибуток. Дякую їм за те, що залишилися вдома і чесно виконують свою справу.
– Попри брак коштів на розвиток, все ж інколи бачимо ремонти доріг. Наскільки ви задоволені виконаними роботами?
— Ми змогли виконати лише близько 10% від необхідного обсягу робіт з утримання доріг. За наявності більших ресурсів темпи були б значно кращими. У Берегові понад десять, а в кластері — понад п’ятдесят вулиць, які давно потребують ремонту.
У 2025 році не вдалося вирішити проблему ремонту вулиці Мікеша Келемена — однієї з найкритичніших, якою обласна влада дозволила рух вантажівок. Оскільки об’їзну дорогу досі не збудовано (інвестицію втрачено), ми наполягатимемо, щоб її будівництво якнайшвидше повернули до порядку денного, адже вантажний рух шкодить історичному центру й погіршує стан доріг.
– Попри війну, що триває майже чотири роки, певний розвиток помітний. Чи може місто розраховувати на інвесторів?
— Коли ми говоримо з інвесторами про вкладення на десятки мільйонів гривень, перші питання стосуються енергопостачання, водо- й каналізаційних підключень. Але ключове — чи зможемо забезпечити 150–250 працівників. Бізнес очікує, що громада допоможе залучити безробітних мешканців. І тут у нас складно…
Ми втратили виробництво Flextronics саме через нестачу кадрового потенціалу — людей довозили з Виноградова та Іршави. Після переїзду заводу до Мукачево ми втратили сильного інвестора, зате на їхньому місці працює електронна компанія з Центральної України з понад 1500 працівниками, серед яких є мешканці Берегова.
За кожної нагоди переговорів із потенційними інвесторами ми робимо все можливе, щоб вони знайшли тут умови для роботи. Під час каденції губернатора Віктора Микити ця координація активно підтримувалася, і ми раді, що після його переходу до Офісу президента вона продовжується.
– Чи означає нестача кадрів, що населення Берегова значно зменшилося?
— Так, на жаль, кількість мешканців зменшилася. Виїхали цілі сім’ї, зокрема з дітьми. Постає питання наповнюваності шкіл і ризику закриття малих шкіл. На щастя, дефіциту вчителів немає — університет готує кадри. Проблема в тому, що дітей стає менше, і наповнюваність класів низька.
Ми вдячні уряду Угорщини за підтримку, завдяки якій нещодавно відкрили новий сучасний корпус Берегівського ліцею імені Бетлена Габора. Діти навчаються в комфортних умовах, що оцінили й батьки — дедалі більше дітей вступає до ліцею, куди приймають уже з шести років. Високий рівень освіти мають і ліцеї імені Шевченка та Кошута. Це зменшує чисельність учнів у сільських школах, але ми дуже сподіваємося, що жодну з них не доведеться закривати чи понижувати в статусі.
– Бюджет на рік ухвалено. З якими планами ви увійшли в 2026-й?
— Найголовніше — зберегти сталість і той мінімальний ресурс для крок-за-кроком поліпшення якості життя мешканців кластера. Критично важливо, щоб працювали всі дитсадки, школи, лікарні та поліклініка, було водопостачання, каналізація, вуличне освітлення, прибирання територій і вивіз сміття. Все понад це — бонус.
Поки триває війна і ми чекаємо повернення наших синів, у бюджеті завжди буде рядок на посилення обороноздатності. Якщо можемо допомогти бодай чимось, щоб вони повернулися живими й здоровими, — ми це зробимо.
Окрему увагу приділяємо ветеранській політиці: у ветеранів немає національності — кожен, хто зазнав фізичних чи психологічних травм, потребує реабілітації. Ми й надалі підтримуватимемо таких військових, а також самотніх літніх людей у складних умовах. Під опікою громади нині понад 300 осіб. Робота соціальної кухні стала можливою завдяки підтримці з Угорщини; ми вдячні, що нас не залишили — так ми забезпечуємо базові послуги і в будинках для літніх у Берегові та Варі.
– Цього року можливі вибори в Україні. Чи плануєте продовжувати роботу?
— Як міський голова, я зосереджуюся на щоденних проблемах і стратегічному розвитку регіону. Коли вибори буде оголошено і умови стануть відомі, я це зважу, адже працюю з відмінною командою, з якою варто продовжувати. За результатами Берегвіський кластер посідає гідне місце серед інших закарпатських громад — і я цим пишаюся. Місто, з огляду на обставини, придатне для життя та безпечне. Тому я знову і знову наголошую: з часом ми чекаємо на повернення всіх мешканців Берегова додому.
Чілла Гегедюш
