У Берегові стартувала традиційна Літня педагогічна академія імені Келчеї, яку щороку організовує Закарпатське угорське педагогічне товариство (КМПС). Цьогоріч чотириденна програма проходить 10–13 серпня на базі Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці II.
30-годинна програма академії об’єднала педагогів, які прагнуть не лише вдосконалити професійні навички, а й знайти відповіді на нові виклики сучасної освіти. Упродовж чотирьох днів учасники слухають лекції, беруть участь у практичних заняттях та обговорюють питання, що безпосередньо стосуються роботи з дітьми.
Цього року організатори зосередилися на чотирьох основних напрямах: освіті рідною мовою представників національних меншин, цифровому дитинстві, компетентнісному підході в освіті, а також закарпатській угорській спадщині народного танцю.
Відкрила академію керівниця методичного відділу Закарпатського угорського педагогічного товариства Єва Фодор. Вона привітала учасників та представила гостей заходу.
До педагогів звернувся керівник Консульства Угорщини в м. Берегове Ласло Віда. Він привітав Закарпатське угорське педагогічне товариство з ювілейною датою та наголосив на значенні академії, започаткованої у 2002 році.
За його словами, ініціатива за роки існування зробила вагомий внесок у зміцнення угорськомовної освіти на Закарпатті, підтримку угорської культури та постійне професійне оновлення педагогів.
«Вважаю, що започаткована у 2002 році ініціатива виправдала покладені на неї сподівання та сприяла зміцненню угорськомовної загальної освіти на Закарпатті, служінню угорській культурі й постійному оновленню знань закарпатських угорських педагогів», – зазначив Ласло Віда.
Він також підкреслив, що закарпатська угорська громада сьогодні перебуває у складному становищі. Водночас Угорщина, за його словами, залишається відданою її підтримці та продовжує надавати матеріальну, моральну й політичну солідарність.
Важливу думку під час відкриття висловила президентка Закарпатського угорського педагогічного товариства та Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці II Ільдіко Орос. Вона наголосила на особливій відповідальності педагогів, адже саме їм довірено виховання нового покоління.
«У чому полягає завдання педагога? У тому, щоб вести за собою покоління, дітей яке нам довірили, та створити для них таке дитинство, на яке вони заслуговують, щоб навколишній світ не ламав їхні душі», – зазначила Ільдіко Орос.
Вона нагадала, що літні професійні курси у форматі Академії Келчеї проводяться вже 25 років. Водночас історія таких освітніх програм розпочалася ще раніше. Тридцять років тому в Пийтерфолві стартував табір народної пісні та музики, ініціатором якого була родина Пал. Згодом він став не лише мистецьким, а й навчальним майданчиком для педагогів.
Говорячи про роль учителя, Ільдіко Орос навела слова угорського поета Шандора Каньяді, які можуть стати девізом кожного педагога: «Хто розуміє і допомагає зрозуміти, той дає народу жити».
Після вітальних промов розпочалася лекційна частина академії. Першим виступив ректор ЗУУ Степан Черничко. Він представив доповідь «Розвиток правового регулювання освіти рідною мовою національних меншин на Закарпатті: від закону про народні школи 1868 року до угорсько-української угоди 2026 року».
Наступним до учасників звернувся директор дирекції з професійних та освітніх питань Mathias Corvinus Collegium Мілан Константін. Він говорив про основні дилеми та виклики, які постають перед школою майбутнього.
Про можливості поєднання традицій і сучасних підходів в освіті розповіла директорка дитячого садка та ясел «Tündérkert» у Демечері (Угорщина) Сільвія Мудріне Решку. Тема її виступу – «Традиція – це не минуле, а основа майбутнього. Як зробити систему освіти одночасно орієнтованою на збереження цінностей та інноваційною?»
Попереду на учасників академії чекають нові лекції, практичні заняття та професійні дискусії. Організатори переконані: у час, коли освіта швидко змінюється, педагог сам має залишатися учнем – постійно вчитися, шукати нові методи та водночас зберігати ті цінності, які формують особистість дитини.
Літня академія імені Келчеї вкотре демонструє, що для педагога навчання не завершується після отримання диплома. Навпаки – у час стрімких змін саме постійне професійне вдосконалення стає одним із ключів до якісної освіти та збереження цінностей наступних поколінь.
