Поділ і категоризація людства – вічна тема. Чоловіки та жінки, бідні та багаті, молоді та старі – цей постійний поділ, який, здається, неможливо перебороти, висвітлили у своїй постановці закарпатці.
«Берегівський театр з самого початку є учасником фестивалю, який проводиться в Кішварді. Тому ми раді, що й тепер, у воєнний час, змогли приїхати з виставою Олега Мельничука «Точка кипіння», – підкреслила виконувачка обов’язків директора Закарпатського обласного угорського драматичного театру Едіна Шін. «Відрадно також, що наш театр виступив у конкурсній програмі фестивалю», – додала вона.
Вистава ніби віддзеркалює нашу щоденну боротьбу з собою та одне з одним. Історія така: дві пари батьків знайомляться після того, як їхні сини сходяться в шкільній бійці. Однак ситуація ускладнюється, бо виникають конфлікти як на особистісному, подружньому, так і побутовому рівні, тож кожен показує своє нутро. І виникає питання, чи є шлях назад після спалахів гніву, які виникають через довготривале придушення власних почуттів. Чи можна все почати спочатку, продовжити далі?
«У виставі представлені життєві ситуації, які показують, наскільки ми дбаємо одне про одного, наскільки бачимо слабкість одне одного, наскільки можемо залишатися людьми щодо інших», – розповідає про п’єсу акторка театру Юлія Форноші.
Берегівчани є чудовим прикладом витримки. Трупа показала, як, незважаючи на фінансові труднощі, з вірою та наполегливістю практично з нічого можна створити театр, який за три десятиліття здобув численні нагороди на вітчизняних та міжнародних сценах. Крім того, виплекати артистів, котрі гідно виступають на підмостках найбільших театрів Угорщини.
«Ми залишаємося берегівчанами і в Національному театрі Угорщини. Ми завжди пишалися цим і маємо пишатися цим і надалі!» – каже головний режисер, засновник берегівського угорського театру, директор Національного театру Угорщини Аттіла Віднянський.
Завдяки 30-річній діяльності Закарпатського обласного угорського драматичного театру в області виникло коло любителів театрального мистецтва, створилася угорська театральна культура та з’явився попит на неї. Актори берегівського театру виступили вже в понад 20 країнах і довели, що закарпатці навіть попри складні умови здатні жити та розвиватися
