Мова, культура та протидія пропаганді: Україна презентувала ювілейний стенд на Міжнародному книжковому фестивалі у Будапешті 15. 10. 2026 12:12

З 1 по 4 жовтня в Угорщині відбувся Будапештський міжнародний книжковий фестиваль. Цьогорічна участь України стала ювілейною та об’єднала не лише літературний, а й культурно-дипломатичний вимір, спрямований на зміцнення добросусідських відносин та протидію російським дезінформаційним нарративам.

Підготовка до роботи ювілейного Національного стенду України тривала ще з січня. Організаторами виступили Фундація української книги в Угорщині UNABOOK та Товариство української культури в Угорщині (ТУКУ) у співпраці з Посольством України в Угорщині, а також за підтримки Українського інституту книги, Асоціації Bázis та Об’єднання угорських книговидавців і книгорозповсюджувачів (MKKE).

Ініціаторкою створення Національного стенду та координаторкою української програми у 2026 році стала очільниця UNABOOK Уляна Княгинецька, яка відповідала за формування програми, запрошення авторів і видавців та взаємодію з міжнародними партнерами.

Урочисто відкрив українську експозицію Надзвичайний і Повноважний Посол України в Угорщині Федір Шандор. Почесним гостем події був Уповноважений із захисту державної мови (2020–2025 рр.) Тарас Кремінь.

Культурна дипломатія як інструмент протидії пропаганді

Окрім презентації видавничого доробку, ключовим завданням української присутності на форумі було створення майданчиків для діалогу на громадському та державному рівнях. Популяризація читання та поширення об’єктивної інформації є важливим чинником у формуванні аналітичного мислення, яке допомагає протистояти агресивній російській пропаганді в Європі.

У межах фестивалю було організовано Вишеградський літературний подіум, співорганізатором якого виступила Україна. Майданчик об’єднав культурні та літературні середовища Угорщини, Польщі, Словаччини, Чехії та України. На відкритті подіуму виступила голова Товариства української культури в Угорщині, очільниця СФУЖО та заступниця президента Світового конгресу українців Ярослава Хортяні.

Прем’єри книжок та професійні дискусії

Свої видання на фестивалі представили провідні українські видавництва, серед яких «Видавництво Старого Лева», «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Ранок», «Комора», «Наш Формат», Ukraїner, «Час Змін Інформ», літературна агенція OVO, Barnabus Books UA та інші.

Програма 2–4 жовтня включала низку важливих презентацій угорськомовних перекладів українських творів:

  • роман Орести Осійчук «Абрикосова книгарня»;

  • двомовне видання Еліни Заржицької «Три сходинки Голодомору»;

  • угорський переклад книги Юрія Щербака «Рашизм. Звір із безодні».

Окрему увагу приділили перекладам угорської класики та сучасної літератури українською мовою. Зокрема, відбулася презентація українського видання роману Нобелівського лауреата Ласло Краснагоркаї «Меланхолія опору» та міжнародний круглий стіл за участю його перекладачів на різні мови світу.

Подвійний ювілей української громади в Угорщині

Участь України на Будапештському книжковому фестивалі збіглася з визначними датами для української діаспори: 35-річчям Товариства української культури в Угорщині (ТУКУ) та 30-річчям часопису «Громада», презентація ювілейного випуску якого стала однією з центральних подій програми.

За роки діяльності ТУКУ реалізувало низку культурних та історичних ініціатив:

  • Встановлено пам’ятники угорському королю Андрашу I та його дружині, українській князівні Анастасії (доньці Ярослава Мудрого).

  • Зведено меморіали Тарасу Шевченку, Григорію Сковороді, альманаху «Русалка Дністровая» та жертвам Голодомору 1932–1933 років.

  • Систематична робота громади та дипломатів сприяла тому, що у листопаді 2003 року парламент Угорщини одноголосно визнав Голодомор геноцидом українського народу.

Крім того, на фестивалі згадали про інклюзивний проєкт «Відчути слово», заснований Уляною Княгинецькою для людей із порушеннями зору (у межах якого видано шрифтом Брайля твори Лесі Українки та збірку «Казковий дивосвіт»). Назву для цього проєкту свого часу запропонував дитячий письменник Володимир Вакуленко-К, вбитий російськими окупантами в Ізюмі у 2022 році.