У неділю, 18 жовтня, у Хусті відзначили День Бетлена – традиційне вшанування князя Трансильванії Габора Бетлена, постать якого пов’язана з історією Закарпаття. Через повномасштабну війну цьогоріч захід відбувся у стриманому форматі: замість масштабного фестивалю центральне місце посіли спільна молитва, згадки про історичне минуле та вшанування культурної спадщини угорської громади краю.
Організатором події виступила громадська організація «Pro Cultura Subcarpathica» за сприяння Закарпатського угорського культурного товариства (КМКС) та за участі реформатської й римо-католицької громад Хуста.
Урочистості розпочалися богослужінням у римо-католицькому костелі святої Анни, яке провели священники місцевих реформатської та римо-католицької церков Карло Єней та Олександр Сулінчак. Спільна молитва представників різних конфесій стала символом поваги до історії та традицій, які впродовж століть формували культурне обличчя міста.
У заході взяли участь генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаї, перший заступник консула Консульства Угорщини в Берегові Іштван Ґеднар, депутатка Закарпатської обласної ради, президентка Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці II та громадської організації «Pro Cultura Subcarpathica» Ільдіко Орос, а також голова Хустського осередку КМКС Йосип Козьма.
Від масштабного фестивалю до спільної молитви
День Бетлена в Хусті започаткували у 2013 році з нагоди 400-річчя обрання Габора Бетлена князем Трансильванії. Жовтень став традиційним часом для вшанування історичної постаті, яка залишила помітний слід у політичному житті Центральної Європи.
Перший заступник консула Угорщини в Берегові Іштван Ґеднар наголосив на значенні цієї традиції для збереження історичної пам’яті. За його словами, жовтневе вшанування пов’язане з подіями 1613 року, коли Бетлен очолив Трансильванію. Його згадують як далекоглядного політика, вправного дипломата й діяча, який прагнув захищати інтереси свого народу.
«За роки існування День Бетлена перетворився на яскравий етнокультурний захід. Програма попередніх святкувань охоплювала концерти, ярмарки, театральні постановки, майстер-класи та вогняні шоу. Подія збирала людей, знайомила їх з угорськими традиціями та створювала простір для культурного спілкування. Далі були карантинні обмеження, а відтак – війна. Проте все одно ми не забуваємо про минуле. Хоча дійство відзначаємо не так широко, як колись. Габор Бетлен був визначеним політичним діячем, дипломатом, меценатом, просвітником і пам’ять про нього має жити у наших спогадах», – підкреслив він.
За словами Ільдіко Орос, головним елементом Дня Бетлена є екуменічне богослужіння, яке об’єднує представників різних християнських конфесій.
«Цьогорічне святкування вже не вперше проходить у форматі, який передбачає насамперед спільну молитву та вшанування пам’яті князя. Хоча захід нині не має колишнього розмаху, важливо не переривати традицію навіть у складних обставинах», – наголосила вона,
Голова Хустського осередку КМКС Йосип Козьма також підкреслив значення збереження цього звичаю. За його словами, День Бетлена започаткували, щоб нагадувати про історичні постаті, пов’язані з краєм, і передавати наступним поколінням культурну спадщину угорської громади Закарпаття. Попри зміну обставин, щорічне вшанування залишається нагодою повернутися до спільного минулого та згадати людей, які вплинули на історію регіону.
Габор Бетлен і Хуст: історичний зв’язок через родину
Габор Бетлен (1580-1629) був князем Трансильванії у 1613–1629 роках і належав до найвпливовіших політичних діячів свого часу. Він прагнув зміцнити князівство, розвивав освіту й культуру, а також відігравав важливу роль у політичних процесах Центральної Європи. У 1620 році його обрали королем Угорщини, однак коронації так і не відбулося.
З Хустом ім’я Бетлена пов’язує передусім історія місцевого замку та його родини. На початку XVII століття фортеця мала важливе стратегічне значення, адже контролювала шляхи в регіоні й була одним із ключових оборонних пунктів.
У 1617 році Габор Бетлен передав Хустський замок своєму братові Іштвану Бетлену. Той володів фортецею протягом кількох десятиліть, а її доля в цей період була пов’язана з політичним суперництвом між впливовими правителями Трансильванії. Таким чином, історія родини Бетленів безпосередньо переплітається з минулим Хуста.
З родиною пов’язують і підтримку місцевої реформатської громади. Історичні відомості свідчать, що Іштван Бетлен сприяв відновленню реформатської церкви за фінансової підтримки свого брата. Це ще один приклад того, як політичні та релігійні процеси минулих століть впливали на життя міста.
Тож День Бетлена в Хусті – це не лише вшанування відомого угорського князя, а й нагода згадати період історії, коли місто було пов’язане з політичним життям Трансильванії. Ця спадщина нагадує про багатокультурне минуле Закарпаття, де різні народи, мови й релігійні традиції формували спільну історію краю.
Квіти на знак пошани
Завершилося святкування покладанням квітів до пам’ятного знаку на честь Ференца Келчеї, розташованого біля підніжжя Замкової гори.
Ференц Келчеї – угорський поет, автор тексту національного гімну Угорщини. Він також присвятив вірш Хустському замку, звернувшись до його руїн як до символу історичної пам’яті та минущості людської слави.
Цьогорічний День Бетлена пройшов без гучних концертів і великого ярмарку. Натомість він зберіг свою головну мету – вшанувати історичну постать, яка залишила слід у минулому регіону, та підтримати традицію, що об’єднує громаду навколо спільної культурної спадщини.
