Музика — це духовна пожива і вона не може бути замінена нічим іншим. Той, хто не живе з цим, живе і вмирає в духовній анемії, – сказав Золтан Кодай. Таку духовну їжу пропонує й Закарпатська обласна філармонія в Ужгороді. На радість місцевих жителів і великої кількості біженців тут регулярно проводяться концерти, незважаючи на війну. Про початкові труднощі та творчу діяльність ми запитали у художньої керівниці філармонії Агнеси Бачинської.
Після початку війни філармонія одразу зачинила свої двері. Призупинилися репетиції, в закладі чекали, що буде далі. Але через деякий час актори з гарячим серцем взялися знову до музики, і відтоді майже на всі виступи розкуповуються квитки.
«Такого прецеденту не було, тож ми чекали, поки топ-менеджмент дасть нам відповідні інструкції, – зазначає Агнеса Бачинська. – Пройшло два-три тижні, щоб пройшов початковий шок. Ми почали з концертів під відкритим небом, а потім наприкінці березня у нас було шоу в будівлі. На сьогоднішній день існує обмежена кількість подій – ми продаємо стільки квитків, скільки може поміститися в укритті будівлі. У нас є бомбозахищене сховище, і протокол такий, що якщо спрацює повітряна тривога, глядачі сховаються разом із музикантами. Слава Богу, цього ще не сталося».
Не лише артисти, заклад також задоволений виступами та виручкою, бо тут чи там війна, комуналку треба платити. Через відсутність держбюджету надбавки вже вирахували із зарплати персоналу.
Як показує досвід, люди прагнуть музики, щоб відпочити.
«Як тільки ми оголошуємо концерт, квитки будуть розпродані за кілька днів», — продовжує Агнеса. – Купуйте в Інтернеті заздалегідь, щоб забезпечити собі місце. Останнім часом багато хто не може отримати квитки в день концерту. Ось чому ми повторюємо кілька шоу, щоб кожен, хто залишився позаду, міг надолужити.
Більшість глядачів виїхали. Але є й серед музикантів є ті, хто тимчасово переїхали з Харкова, Києва, Бучі. Більшість програм нині зміцнюють українську національну лінію. Також ми віддали шану відомому українському композитору Юрію Шевченку, а також організували концерт до Дня українського народного костюма «Вишиванка».
– Звісно, не забуваємо й про класичну музику, органний концерт був, наприклад, про Баха, а також у виконанні тріо «ConTemp» звучали мелодії Гайдна, Пуленка та інших композиторів-класиків.
Червень буде досить людним. Спочатку на площі перед філармонією ми робили для малечі яскраві програми з нагоди Дня захисту дітей, виступали декілька колективів, на дітей та їхніх батьків чекали малювання на асфальті та багато солодощів та веселощів. Тоді 5 червня на сцену вийшов Олександр Садварі разом із симфонічним оркестром. Він дав концерт на честь свого племінника, який нещодавно загинув на війні. 9 червня зачарує студентів тріо ConTemp, а потім – камерний оркестр та камерний ансамбль угорських мелодій. 28 червня ми закриваємо сезон з духовим оркестром з нагоди Дня Конституції.
Щодо духового оркестру, художній керівник закладу розповіла, що в них сумна частина роботи: вони супроводжують скорботною ходою поховання військових, які відбуваються кілька разів на тиждень. І це стало майже звичним явищем.
За словами Агнеси, філармонія не може надати співробітникам посвідчення, яке дозволило б їм уникнути вступу на службу. Зараз на фронті троє артистів закладу, дехто звільнився, але абсолютна більшість вдома і роблять свою справу.
— Ми воюємо на своєму фронті. Ця робота зараз також важлива. Ужгородців і тимасових переселенців потрібно трохи відірвати від повсякденного життя. Ми даємо можливість для відпочинку та духовної поживи. Багатьох негативних новин не уникнути, але ми можемо на деякий час налаштуватися на щось інше. Ми вам у цьому допоможемо. Ми співаємо за мир.
