На кожного дорослого, який наважився скривдити дитину, знайдеться щонайменше 10 тих, хто їй допоможе.
Вчора була не просто робоча поїздка. Це був візит, сповнений подій, зустрічей, розмов, емоцій і вражень, яких вистачило б на місяць.
Відвідав будинок милосердя «Добрий самаритянин», що у с.Велика Добронь на Ужгородщині. Тут опиняються дітки, родини яких були у складних обставинах, позбавлені батьківської опіки, котрі мають фізичні чи психоемоційні вади. У закладі зараз проживає понад сотня дітей із різних районів Закарпаття.
За своє життя я чув чимало сумних історій, та обставини, за яких вихованці закладу опиняються тут, вражають – своєю жорстокістю, байдужістю, нерозумінням, якої шкоди своїми діями завдають дорослі невинним дітям.
Попри це я бачив відкритість в очах малечі, щирість, цікавість, а не страх чи злість. Це результат величезної і клопіткої роботи директорки будинку милосердя Андреї Катко, всього педагогічного колективу, вихователів та фахівців. А ще армії благодійників і волонтерів, які допомагають всім необхідним.
Саме тут свій день провела команда проєкту «Пряма допомога Україні» Direct Aid For Ukraine . Вони спрямували кошти на реконструкцію та облаштування приміщення для хлопчиків, а сьогодні всі разом готували його до заселення дітками. З радістю приєднався до них. Спільно із засновником Алексом Даверном та генеральним консулом Угорщини у м. Ужгород Йожефом Бачкаі збирали меблі, керівниця організації Жужанна Бозо разом із волонтерами своєї команди наводили лад і створювали затишок у новому домі для вихованців закладу.
Бачити дитячий захват – безцінно. Величезна вдячність всім, хто допомагає будинку милосердя «Добрий самаритянин», та нашим американським друзям, які роблять багато справ, щоб підтримати Україну та українців.
