Захист прав національних спільнот в Україні – це не лише критерій вступу до ЄС, а й основа для внутрішньої стабільності та якісного добросусідства. Про це під час свого виступу заявив голова Демократичної спілки угорців України Ласло Зубанич. Він наголосив на столітній історії інституцій угорської громади Закарпаття, оцінив законодавчі зрушення 2023–2026 років, окреслив дорожню карту реформ до 2027 року та запропонував розширити інституційні повноваження Омбудсмана у сфері захисту прав меншин. Про це йшлося під час круглого столу «Посилення захисту прав національних меншин (спільнот) в Україні відповідно до європейських стандартів», який сьогодні відбувся на Закарпатті.
За словами Ласло Зубанича, європейська інтеграція — це стратегічна мета України на найближчі роки:
“Для нашої громади це питання є принциповим, адже в його основі лежить верховенство права — ключова цінність, за якою громадські організації угорської спільноти діють протягом усіх 30 років незалежності. Саме спираючись на цей принцип, ми системно звертаємося до виконавчої та законодавчої гілок влади України, прагнучи допомогти у гармонізації вітчизняного законодавства із засадничими нормами Європейського Союзу”.
Голова Демократичної спілки угорців України наголосив, що коли переглядати медіапростір, питання національних спільнот нерідко пов’язують саме з угорською громадою. І тут важливо розуміти історичний контекст: формування громадянського суспільства в Україні розпочалося ще на початку XX століття, чимало інституцій на Закарпатті є прямими правонаступниками організацій, заснованих іще за часів Австро-Угорщини. Попри всі складні історичні та військові перипетії в Центрально-Східній Європі, вони безперервно діють на цих теренах щонайменше 100 років.
“Саме тому ми глибоко усвідомлюємо важливість основоположних прав людини та верховенства права. Сьогодні це є головним критерієм євроінтеграції та виконання Копенгагенських критеріїв, яким має відповідати кожна країна-кандидат. Крім того, ми маємо вагомі напрацювання завдяки контактам із партнерами з країн «Вишеградської четвірки» та Румунії. Ці держави вже пройшли шлях до ЄС, і ми можемо успішно імплементувати їхній розроблений досвід у сфері захисту меншин, отримуючи прямі фахові консультації”, – додав Зубанич.
Він також наголосив га важливому переломному моменті: 8 грудня 2023 року за рекомендаціями Європейської комісії було внесено суттєві зміни до Закону України «Про національні меншини (спільноти) України». Це суттєво розширило простір для діяльності нацменшин та створило надійну базу для подальшої роботи. Протягом останніх двох років, за ініціативи Ради Європи та Представництва ЄК в Україні триває постійне вдосконалення законодавчого поля. І є сподівання, що до 2027 року основні завдання, передбачені Планом дій щодо захисту прав нацменшин, будуть повністю реалізовані, зокрема й через низку законодавчих правок у 2026–2027 роках.
Зубанич додав, що представники національних спільнот беруть безпосередню участь у підготовці цих ініціатив. Рада національних об’єднань України на своїх засіданнях регулярно надає рекомендації та фахові висновки до законопроєктів перед їх розглядом у Верховній Раді. Лише за цей рік відбулося п’ять таких засідань. Звичайно, обговорювалися й питання захисту мов народів, що перебувають під загрозою зникнення, та їхня підтримка в Україні в перспективі до 2037 року.
“Угорська спільнота виступає своєрідним мотором цих процесів. Вкрай позитивним кроком стало те, що в поправках до закону питання захисту прав нацменшин було закріплено безпосередньо за Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини. Водночас ми маємо пропозицію щодо розширення цих інституційних можливостей, серед них – чіткіше розписати нормативні повноваження Омбудсмана у цій сфері, а також включити до щорічного звіту Уповноваженого з прав людини окремий розлогий розділ, присвячений захисту прав національних меншин та корінних народів, а також зафіксувати аналітичні висновки за результатами моніторингових візитів до регіонів України”, – додав Зубанич.
Насамкінець він наголосив, що з приводу українсько-угорської співпраці загалом, то
“…останнім часом ми спостерігаємо формування дуже позитивного діалогу. Вважаю, що відновлення роботи змішаної міжурядової комісії створить ефективний робочий майданчик. Він дозволить у оперативному порядку вирішувати ті практичні питання, які керівникам окремих установ чи закладів складно врегулювати самостійно на своєму рівні”.
