У межах круглого столу «Посилення захисту прав національних меншин (спільнот) в Україні відповідно до європейських стандартів», який пройшов на Закарпатті, виступив Берегівський міський голова Золтан Бабяк. У своєму зверненні він наголосив, що захист прав нацменшин та зміцнення української держави не суперечать одне одному, а володіння українською та угорською мовами має ставати перевагою для громад, а не джерелом суперечностей. Його виступ має важливе значення. подаємо його повністю:
“Дякую за можливість сьогодні говорити про права національних меншин не лише у контексті норм законодавства, а передусім крізь призму того, як ці права реалізуються у повсякденному житті людей.
Наша асоціація — Об’єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття (KHÖT) — була заснована у 2001 році з центром у місті Берегово. Виконавчим директором організації є Йосип Резеш. Асоціація об’єднує 12 територіальних громад Закарпаття, до складу яких входять 90 населених пунктів із переважно угорським або змішаним населенням.
Місія КМТ полягає у представництві інтересів громад-членів, розвитку співпраці між ними, а також реалізації спільних проєктів розвитку та грантових ініціатив. Ми здійснюємо практичну діяльність — від підготовки та супроводу грантових заявок до розбудови фахової спроможності органів місцевого самоврядування (зокрема, в межах проєкту стратегічного планування та навчання з управління проєктами «Twinning for You»).
Для нас принципово важливо, щоб питання національних меншин не ставало предметом політичного протистояння. Воно має залишатися питанням прав людини, взаємної поваги, довіри та практичного розв’язання конкретних проблем.
Ми добре усвідомлюємо реалії України, яка живе в умовах повномасштабної війни. Наші громади разом з усією країною підтримують роботу критичної інфраструктури, приймають внутрішньо переміщених осіб та всіляко допомагають армії і державі. Переконаний: захист прав національних меншин і зміцнення української держави ніяк не суперечать одне одному.
Одним із найважливіших напрямів для нас залишається освіта.
Для угорських громад Закарпаття принципово, щоб діти досконало володіли державною мовою і водночас не втрачали рідної. Ми підтримуємо підхід, за якого українська мова для дітей із угорськомовних родин викладається за спеціальною методикою. Мета полягає не в зниженні вимог, а навпаки — у досягненні кращого практичного результату. Наша ціль проста: після закінчення школи дитина має вільно володіти українською мовою, мати рівні можливості для навчання й працевлаштування в Україні та одночасно зберігати свою рідну угорську мову й культурну ідентичність.
Окремо наголошу на питанні кадрів. Для органів місцевого самоврядування, ЦНАПів, медичних установ, соціальних служб та інших публічних закладів у громадах із значною часткою угорськомовного населення надзвичайно потрібні фахівці, які володіють обома мовами. Це питання якості публічних послуг. Пацієнт або людина у складній життєвій ситуації повинна мати змогу чітко пояснити свою проблему та зрозуміти отриману інформацію. Тому двомовність у таких громадах має розглядатися як важлива професійна компетенція. Ми повинні створювати умови для підготовки таких спеціалістів і заохочувати молодь залишатися працювати у своїх громадах. КМТ уже працює над програмами мовної доступності для покращення доступу населення до офіційного діловодства та адміністративних послуг.
Також хочу висловити щиру вдячність Верховній Раді України за рішення щодо історичної оцінки злочинів комуністичного режиму проти жертв подій 1944–1946 років. Для закарпатської угорської громади це надзвичайно важливий крок. За кожною такою історією стоять конкретні родини, які пережили депортації, примусову працю та переслідування. Визнання цієї трагедії українською державою є актом історичної справедливості та поваги до пам’яті жертв сталінського режиму.
Наостанок підкреслю: співпраця між омбудсманами та місцевими громадами має бути постійною. КМТ готова виступати практичним партнером і надавати оперативну інформацію з місць щодо питань освіти, мовної доступності та роботи публічних установ.
Наш принцип дуже простий:
-
угорська дитина на Закарпатті повинна добре знати українську мову, але не втрачати рідної;
-
угорськомовний громадянин України повинен мати повноцінний доступ до державних і муніципальних послуг;
-
володіння українською та угорською мовами має бути перевагою для громади та держави, а не джерелом суперечностей.
Саме так формується довіра між державою та громадянином, яка є основою сильної України. Дякую за увагу!”
