Євроінтеграційна політика України, захист прав представників національних меншин (спільнот) та корінних народів, імплементація законодавства у сфері етнополітики, релігійна свобода в Україні в умовах російської агресії, пріоритети державно-церковних відносин – ключові питання дводенної наради-семінару, яка проходила в Ужгороді 28-29 березня. Захід організовано Державною службою України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) за підтримки Ради Європи та Європейського Союзу в межах проєкту «Підтримка впровадження європейських стандартів щодо боротьби з дискримінацією та прав національних меншин в Україні».
Учасниками наради-семінару стали фахівці ДЕСС, представники Офісу Ради Європи в Україні, Офісу Президента України, Кабінету Міністрів України, громадського сектору, а також працівники структурних підрозділів Київської міської, обласних державних (військових) адміністрацій з питань етнополітики та свободи совісті.
Мета наради-семінару – об’єднати представників державної та регіональної влади, міжнародних та громадських організацій, національних спільнот у конструктивному діалозі, наголосив під час вітального слова голова ДЕСС Віктор Єленський.
«Питання забезпечення прав національних меншин, модернізація законодавства в цій сфері є однією з вимог ЄС стосовно подальшого членства України. Попри те, що війна триває, нашим спільним пріоритетом є забезпечення необхідних умов для розвитку мовної, культурної, етнічної, релігійної ідентичності представників національних спільнот та корінних народів, а також створення можливостей для їх повноцінної інтеграції в українське суспільство», – зазначив Віктор Єленський.
Міністр КМУ Олег Немчінов, вітаючи учасників наради, зазначив, що керівництво країни робить усе можливе, щоб представники корінних народів і національних спільнот почувалися в Україні максимально комфортно та мали всі можливості зберігати свою ідентичність. «Навіть в умовах воєнного стану в регіонах триває активна робота щодо подолання викликів, пов’язаних з етнорелігійною ситуацією в країні. У цьому напрямку державні служби, зокрема ДЕСС, тісно співпрацюють з представництвом Ради Європи.
Таке партнерство щодо забезпечення прав представників національних спільнот та корінних народів України вже має позитивні результати й надалі залишатиметься у полі зору міжнародних організацій, запевнив під час вітальних промов голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак.
Нарада-семінар містила шість панелей кожна з яких закінчувалася дискусією. На завершення наради експертка Ради Європи Елла ЛАМАХ провела тренінг «Посилення інституційної спроможності ДЕСС шляхом налагодження взаємодії зі структурними підрозділами обласних, Київської міської державних (військових) адміністрацій».
Панель № 1
Євроінтеграційна політика держави: імплементація законодавства України в сфері етнополітики
Тетяна Шульга, менеджерка сектору культури, прав людини та гендерної рівності, національних меншин, Представництво Європейського Союзу в Україні, представила рекомендації Європейської Комісії щодо імплементації оновленого законодавства щодо національних меншин та виконання міжнародних зобов’язань України.
Ігор Лоссовський, заступник Голови ДЕСС, розповів про реформування законодавства України в сфері етнополітики та національних меншин в контексті євроінтеграції нашої держави. Наголошувалось на значному обсязі зусиль, задіяних ДЕСС упродовж року, що минув, в напрямку розробки та впровадження нового законодавства. Окрім трьох законів, ухвалених Верховною Радою України було підготовлено одинадцять підзаконних нормативно-правових актів в зазначеній сфері.
Людмила Тимощук, Управління моніторингу дотримання прав людини Міністерства внутрішніх справ України, окреслила питання забезпечення реалізації принципів недискримінації та змін до законодавства щодо заборони використання мови ворожнечі. Зокрема, бурхливе обговорення викликав законопроєкт 5488 про зміни до законодавства у сфері боротьби з проявами дискримінації та злочинами ненависті, підгоготовлений Міністерством внутрішніх справ спільно з Національною поліцією України. Законопроєкт не спрямований на захист якихось окремих соціальних груп — він пропонує рівний захист всім громадянам України, незалежно від їхньої національності, кольору шкіри, мови, релігійних, політичних або інших переконань, статі, віку, сексуальної орієнтації, ґендерної ідентичності, місця проживання тощо.
Панель № 2
Реалізації прав та інтересів осіб, які належать до національних меншин та корінних народів України.
Зокрема, під час цієї панельної дискусії обговорили забезпечення інтересів румунської, угорської національних меншин. Представники етнічних спільнот Закарпаття окреслили ключові аспекти, які потребують покращення, роблячи акцент на важливості збереження мови, культури та самобутності.
Дмитро Тужанський, директор Інституту центральноєвропейської стратегії, модератор та спікер другої панелі, представив 7 принципів, які Україна має впровадити для покращення міжетнічного діалогу. Ці принципи включають дзеркальність, ліквідацію сірих зон, комплексність, деполітизацію та демаргіналізацію етнічного питання, а також інші важливі аспекти.
Юлія Тищенко, експертка Ради Європи, співзасновниця Національної платформи стійкості та згуртованості, підкреслила роль статистичних даних у дослідженнях, пов’язаних з національними меншинами та корінними народами. Вона зазначила, що збір етнічних даних є важливим інструментом для реалізації загальних стандартів прав людини, підтримки мови, культури та протидії дискримінації. При цьому зауважила, що проблематика збору етнічних даних існує не тільки в Україні, а й в європейських країнах.
«Політика збору етнічних даних пов’язана з кількома трендами. Передусім вона спрямована на реалізацію загальних стандартів прав людини, прав національних меншин – підтримку мови, культури, ефективного представництва. Інший аспект – протидія дискримінації, зокрема, за етнічною, релігійною ознаками», – зазначила експертка.
Серед інструментів по збору даних Юлія Тищенко назвала перепис населення, аналіз етнічної приналежності осіб, які подають скарги про прояви дискримінації, анкетування під час запиту особи на соціальні послуги, спеціалізовані соціологічні дослідження.
Під час другої панелі відбулося обговорення Державної цільової національно-культурної програми «Єдність у розмаїтті». Кроки щодо її реалізації презентував Віктор Коврей, начальник відділу співпраці з етнічними спільнотами ДЕСС. Освітні перспективи Програми окреслила Людмила Коваленко-Шнайдер, голова Ради представників громадських об’єднань корінних народів, національних меншин України при Міністерстві освіти і науки України.
ПАНЕЛЬ № 3
Ромська національна меншина: права та можливості
У фокусі третьої панелі, якою модерував заступник Голови ДЕСС Ігор Лоссовський – реалізація прав та інтересів ромів в Україні. Олег Пурій, головний спеціаліст ДЕСС, окреслюючи особливості виконання Стратегії сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському суспільстві на період до 2030 року, наголосив на важливості Плану заходів на 2024—2025 роки. Цей план конкретизує кроки, необхідні для досягнення цілей Стратегії, та враховує нові виклики, пов’язані з війною.
Андріана Кацьора, Представниця офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Закарпатській області, окреслила систему парламентського контролю та моніторингу дотримання прав ромів в Україні. Вона підкреслила, що війна негативно вплинула на ситуацію з правами ромів, але й активізувала роботу з їх захисту.
Роман Молдавчук, директор Департаменту стратегічних комунікацій, національностей та релігій Закарпатської ОДА, поділився досвідом затвердження та реалізації регіонального плану заходів з імплементації Ромської Стратегії. Він підкреслив важливість співпраці влади, громадських організацій та ромської спільноти для успішного втілення цього плану.
Про громадські ініціативи, адвокацію та соціальну підтримку ромів розповіли Елеонора Кулчар, директорка Закарпатського обласного благодійного фонду «Благо» та Анжеліка Бєлова, голова Громадської організації
«Об’єднання ромських жінок «Голос Ромні». Вони наголосили, що війна стала викликом для роботи з ромською спільнотою, але й стимулювала нові форми співпраці та взаємодопомоги.
Під час дискусії обговорювалися виклики, з якими стикаються роми в Україні, зокрема дискримінація, бідність, безробіття, ускладнений доступ до освіти та охорони здоров’я.
Учасники панелі поділились кращими практиками з реалізації прав ромів та наголосили на важливості продовження реформ у цій сфері.
Було наголошено на важливості консолідації зусиль влади, громадських організацій та ромської спільноти для досягнення кращих результатів у захисті прав ромів.
Третя панельна дискусія засвідчила, що ромська тема залишається актуальною в українському суспільстві. Існують значні виклики для реалізації прав ромів, але й є значний потенціал для їх подолання.
Важливою є співпраця всіх зацікавлених сторін для забезпечення кращого життя для ромів в Україні.
ПАНЕЛЬ № 4
Свобода совісті та суспільно-релігійні відносини в Україні в умовах російської агресії
Модерував дискусію Віктор Войналович, перший заступник Голови ДЕСС.
Головним спікером панелі був Голова ДЕСС Віктор Єленський. Він окреслив пріоритети державно-церковних відносин в умовах війни, зосередивши увагу на законопроєкті №8371, що регулює діяльність релігійних організацій, афілійованих з країною-агресором. Цей законопроект, , має на меті убезпечити українське суспільство від ворожої пропаганди та впливу. Віктор Єленський поінформував про хід прийняття законопроєкту №8371, який 19 жовтня 2023 року пройшов перше читання у Верховній Раді, а також про роботу над його удосконаленням з боку ДЕСС та профільного комітету ВР.
«Який би вигляд не набрав цей законопроєкт, у підсумку він потребуватиме від нас дуже серйозних зусиль та нормативно-правових актів для його імплементації», – зауважив Голова ДЕСС.
Важливим доповненням до виступу Голови ДЕСС стала доповідь Устима Хаварівського, консультанта з питань комунікації, моніторингу та інституційного розвитку ДЕСС. Він детально описав законодавчі аспекти державної політики у сфері свободи совісті, надаючи чітке розуміння правових нюансів та їх впливу на релігійне життя України.
Водночас заступник начальника відділу юридичного забезпечення та правової аналітики ДЕСС Ярослав Котилко розповів про систему державного контролю за додержанням законодавства про свободу совісті та релігійні організації. Він підкреслив, що метою контролю є не переслідування, а отримання інформації про релігійні процеси, перевірка дотримання законності та виявлення порушень та сприяння їхньому усуненню.
Заходи контролю полягають в перевірці статутів зареєстрованих в Україні релігійних організацій, їхній безвиїзній перевірці та моніторингових відвідуваннях, які стосуватимуться публічних заходів, як-от богослужіння, обряди, процесії, хресні ходи, з’їзди, конференції, собори тощо. Моніторинг буде плановим заходом, однак залишається опція позапланових заходів з перевірки у випадках: заяви самої організації, виявлення факту неправдивості даних у статуті, звернення громадянина з обґрунтованим повідомленням про порушення.
«Ми не той орган, який може притягнути до кримінальної відповідальності. У випадку виявлення порушень ми звертатимемося до правоохоронних органів з результатами моніторингу», – зазначив Ярослав Котилко.
У ході панельної дискусії Віктор Єленський також підкреслив, що питання релігійної свободи в Україні є важливим аспектом на зовнішньополітичній арені. ДЕСС активно роз’яснює суть законопроєкту №8371 партнерам в США та Європі, адже розуміння ситуації в Україні та її релігійній сфері є надзвичайно важливим. Він зауважив, що росія намагається дискредитувати Україну на міжнародній арені, використовуючи релігійне питання. Зокрема, росіянам вдалося спровокувати доповідь «Війна в Україні та виклик міжнародному порядку», яку опублікував Генеральний Синод Англіканської церкви, в якій розкритиковується офіційний Київ за нібито дискримінацію віруючих Української Православної Церкви.
«Це абсолютно неприйнятний документ, який ставить на одну дошку агресора та країну, яка піддалася агресії. Очільник Англіканської церкви, архієпископ Кентерберійський запевнив, що не поділяє ідей цього документу. І на самому Синоді він виступив не просто з підтримкою нашої країни, а з закликом підтримати Православну Церкву України», – сказав голова ДЕСС.
ПАНЕЛЬ № 5
Реалізації свободи совісті та прав осіб, які належать до національних меншин та корінних народів України у контексті програм деокупації та відновлення
Тема панелі, яку модерувала Юлія Тищенко, заступник керівника центру внутрішньо політичних досліджень НІСД, надзвичайно актуальна в умовах жорстокої війни, яку росія веде проти України. Окупанти цинічно порушують права людини, в тому числі й свободу совісті, а також права осіб, які належать до національних меншин та корінних народів. Особливу увагу під час дискусії було приділено практичному досвіду регіонів, які в умовах російської агресії активно працюють над: забезпеченням свободи совісті для всіх жителів; захистом прав осіб, які належать до національних меншин та корінних народів; протидією ворожій пропаганді.
Представники Миколаївської, Херсонської, Запорізької, Луганської, Харківської обласних військових адміністрацій поділилися не лише нагальними проблемами, з якими стикаються їхні регіони, але й успішними практиками та перспективами розвитку етнополітичної та релігійної сфери в умовах деокупації та відновлення.
ПАНЕЛЬ № 6
Співпраця ДЕСС та структурних підрозділів обласних, Київської міської
державних (військових) адміністрацій. Функціонування Центрів національних меншин
Модерував панель Ігор Лоссовський, заступник Голови ДЕСС. Під час цієї панелі заступник начальника відділу юридичного забезпечення та правової аналітики ДЕСС Ярослав Котилко ознайомив присутніх з Порядком утворення та функціонування Центрів національних меншин (спільнот) України. В свою чергу Ярослава Різникова, заступниця директора Департаменту – начальниця управління культури, національностей та релігій Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської ОВА поділилася кращими практиками роботи Центрів національних меншин на прикладі Одеської області. Під час дискусії обговорили виклики та перспективи розвитку мережі Центрів.
Тема імплементації Порядку утворення та функціонування Центрів викликала жваву дискусію, в результаті якої чимало важливих аспектів цієї проблематики отримали своє висвітлення.
В цілому важливо зазначити, що нарада-семінар «Європейська інтеграція: питання політики України у сфері свободи совісті та забезпечення прав національних меншин (спільнот) і корінних народів» стала продовженням цілеспрямованої системної роботи ДЕСС з головних питань питань своєї компетенції, зокрема, щодо: втілення в життя розробленої нормативно-правової бази, імплементації ухвалених рішень, спільної роботи над подоланням наявних викликів та реалізацією намічених перспектив.
Нарада-семінар стала важливою платформою для обміну думками та досвідом з актуальних питань євроінтеграції України у сфері етнополітики та свободи совісті. Завдяки конструктивному діалогу учасників напрацьовано ряд рекомендацій, які сприятимуть подальшому розвитку та вдосконаленню політики України у цій сфері.
Захід продемонстрував важливість постійного діалогу між урядом, експертами та представниками етнічних спільнот для забезпечення прав та інтересів національних меншин та корінних народів України. Цей діалог є запорукою побудови згуртованого та різноманітного суспільства, де панує атмосфера взаєморозуміння та поваги.
