Театральну сцену, яка була на реставрації 4 місяці (з них активні роботи тривали 2 місяці), здали в користування театру 15 квітня. У залі Закарпатського академічного українського обласного музично-драматичного театру імені братів Юрія-Августина та Євгена Шереґіїв зібралися причетні до події та актори, аби бути свідками технічної здачі проєкту.
«Театр діє в цьому приміщенні з 1987 року і з того часу сцена і не оновлювалася, — розповів директор, художній керівник театру Василь Марюхнич. — Майже 34 роки ми працювали в тих умовах, які дісталися нам у спадок з радянських часів. В докарантинний період наша сцена не простоювала без дії жодного дня: чи вистави, чи репетиції, чи гастролі. Наше приміщення дуже затребуване».
Сцена, найбільший концертний майданчик в нашій області, просто волала про ремонт, поворотне коло не працювало 18 років.
Василь Марюхнич розповів: «Наші партнери з закарпатського фонду підтримки угорськомовної освіти запропонували нам свою допомогу, проєкт здійснений за фінансової підтримки уряду Угорщини. Нашою двосторонньою угодою з фондом передбачені культурні заходи в рамках проєкту «Культурний караван Закарпаття». Ми будемо мати честь і нагоду приймати на нашій оновленій сцені провідні колективи Угорщини в рамках реалізації саме вже культурної складової цього проєкту».
Обласна влада від цього проєкту не відмежувалась. За словами директора театру, 4 мільйони гривень передбачено в обласному бюджеті на поточний рік для облаштування автоматичної системи пожежогасіння. Крім того Закарпатська обласна рада виступила гарантом в процесі модернізації Малої сцени театру.
«Зараз ми на стадії завершення ще одного ґрантового проєкту, — розповів директор, — котрий ми реалізували спільно з польськими колегами – «Дві культури – одна Європа» і наступного тижня студійці дитячо-юнацької студії «Дар» на цій сцені зіграють виставу за п’єсою відомого польського драматурга Петра Рубіцького «Пес, котрий зірвався з ланцюга». Ми не сидимо, склавши руки і не чекаємо виключно державних субсидій. Деякі речі ми повинні робити самі».
* * *
Будівля театру була здана в експлуатацію 30 грудня 1987 року. Можна тілки уявити, в яких умовах працювали працівники, аби здати театр в експлуатацію саме у 87 році — у рік 60-річчя великої жовтневої соціалістичної революції. У засценічному просторі всі ці роки, буквально до початку нинішньої реконструкції, висів лозунг зі словами «Рік великого перелому!».
* * *
Звук, світло і 34 тони поворотного кола
Всі роботи в театрі виконувала компанія-підрядник InstallUA. Її керівник Тарас Мусієнко розповів: поставили повний комплект звукового та світлового обладнання, повністю замінили підлогу, відреставрували круг та систему титрування. За його словами, об’єкт робився 4 місяці.
«Постійно працювало 10 людей і спеціально приїжджали фахівці зі звукової та світлової настройки, тому що у нас звукове обладнання в нас стоїть англійське – Martin audio та стоять пульти soundkraft».
Встановили майстри також світлове обладнання брендів Hightlight Tail Light – це професійне обладнання для театральних та концертних постановок.
«Тут складним був той момент, що центральний зал театру є мультифункціональним – тобто він і концертний, і театральний, тому дуже важливо, щоб постановки всіх типів були показані правильно. Це дві різні ситуації: концертне світло і звук і театральне. І ми це зробили і передали місцевим командам, навчили їх і сьогодні на відкритті працюватимуть саме місцеві фахівці», — сказав Тарас Мусієнко.
З його слів, найважчим було відновлення поворотного кола, тому що воно має вагу 34 тони і не працювало 18 років. «Воно перестало працювати, тому що в конструкції були помилки. Ми ці помилки виправили і зараз воно з сучасною системою управління працює. Ми даємо гарантію на все обладнання від 1 до 3 років», — сказав чоловік.
Відкриття: слова вітання «вживу» та відеозверненням
Вітань того дня було чимало. Йожеф Бугайло, генеральний консул Угорщини в Ужгороді, привітавши акторів, сказав, що ще 2 місяці тому і не подумав би, що це коло, яке простояло нерухомим 35 років, може зрушити з місця.
«Але тепер ми бачимо чудову оновлену сцену, зрушилося з місця найбільше на Закарпатті театральне поворотне коло, яке без проблем повертається. Впевнений що відтепер сцена прийматиме колективи з фантастичними виставами і концертами», — сказав консул.
* * *
Через відеозвернення привітав закарпатців Іштван Грежа, головний ініціатор і натхненник реставрації нашого театру. Він сказав, що тепер оновлена найбільша сцена Закарпаття, її технічне забезпечення дозволить показувати різного типу культурні постановки в майбутньому:
«І саме це є ціллю проєкту «Караван культури Закарпаття». Впевнений, що після закінчення пандемії дуже багат людей цікавитимуться угорською культурою. Я бажаю, щоб культура стала тим мостом, тим зв’язком, який зруйнує розбіжності, які сьогодні роздирають дві наші країни».
* * *
Представник фонду підтримки угорськомовної освіти Закарпаття, через який здійснювалося фінансування робіт, Олександр Шпеник сказав, що отримав гігантське задоволення від презентаційної вистави та від тих технічних рішень, які змогли за останні 2 місяці знайти майстри.
«Це вражає, від цього отримуєш дуже велиике задоволення і для мене це дуже важливо. Але ще більше мені, як інженеру, було цікаво те, що я бачив, як це все будувалося. Я бачив ті технічні рішення, ті зсади, на яких базувалася робота майстрів. Проводка, кабелі, тони обладнання, кілометри кабелів були прокладені абсолютно на нормальному сучасному рівні. І це для мене було дуже цікаво і дуже важливо», — сказав Олександр Шпеник.
* * *
Олексій Петров, голова Закарпатської облради подякував усім причетним за спільні зусилля в тому аби сцена відповідала всім стандартам сучасного театру.
«Обласна рада теж не відмежувалася від підтримки театру, — сказав голова облради, — в обласному бюджеті ми зарезервували 18 мільйонів на захищеність статті та 4 мільйони на протипожежні роботи Крім того обласна рада співфінансує спільний румунський проєкт, який веде театр разом з румунськими колегами із Сату-Маре щодо відновлення Малої сцени.
Сподіваюсь, оновлена сцена стане майданчиком не тільки для нових чудових вистав, але й майданчиком для міцної українсько-угорської дружби».
