ТОП-10 закарпатських іменних дерев.
1. Дуб Чемпіон – Стужиця
Дуб звича́йний (Дуб Чемпіо́н) — ботанічна пам’ятка природи місцевого значення в Україні. Зростає в селі Стужиця, що у Великоберезнянському районі Закарпатської області.
Площа 0,01 га. Статус даний згідно з рішенням облвиконкому від 18.11.1969 року № 414, рішенням облвиконкому від 23.10.1984 року № 253 (увійшла до складу Ужанського НПП Указ Президента від 27.09.1999 року № 1230). Перебуває у віданні: Стужицька сільська рада.
Один з найстаріших дубів України (1300 років). Розміри: окружність стовбура — 9,6 м, діаметр — 3,0 м, висота — 30 м. Станом на 2015 рік дерево має певні пошкодження стовбура, потребує негайного лікування та належного догляду.
Також заслуговує особливої уваги Дідо-дуб, батьком якого є Дуб Чемпіон. Його вік становить 1100–1200 років, висота — 30 м, окружність стовбура — 9,1 м. Про Дідо-дуба є декілька місцевих легенд. За однією з них дуб виріс з жолудя, який заніс сюди величезний вепр. За іншою легендою: в минулі часи під дубом збиралися розбійники і ділили награбоване добро. За третьою легендою дуб посадив у давню давнину якийсь чоловік у честь про односельців, які загинули під час епідемії чуми.
У 2010 році Дуб Чемпіон став призером Всеукраїнського конкурсу «Національне дерево України», посівши 3 місце в номінації «Найстаріше дерево України».
2. Дуб Унгварі Лайоша – Перечин
«Народився» перечинський дуб на початку ХІХ століття в Австрійській імперії. У ті часи це була крайня верхня межа Перечина. Символ сили жив при 9 державних устроях, а сьогодні радіє своєму почесному званню при 10-му. Упродовж тривалого часу нічого надто цікавого не відбувалося, тому Дуб колихав гіллям, іноді хвилюючись за своє коріння. Та от у 2018 році, йому підселили Зубну фею. Для неї встановили казковий будиночок, який обладнали меблями. Звісно, Фея будь-кому не показується, та раз на рік, на день Перечина, виходить до чемних діток і грається з ними. Названий на честь відомого скульптора – Унгварі Лайоша, який родився в Перечині.
3. Ясінь Масарика – Ужгород
Історичним деревом Закарпаття визнано ясен звичайний (вік 100 років), що зростає в Ужгороді на початку набережної Незалежності. Обхват стовбура – 4,9 м, висота – 30 м.
Ужгород своїм зеленим оздобленням має завдячувати керівникам міста чехословацького періоду. Саме в той час центральна частина була дуже грамотно і красиво засаджена деревами, кущами і квітами. “Ясен Масарика”, названо на честь демократичного до закарпатців першого президента Чехословацької Республіки, визначного науковця і політика Томаша-Гаріка Масарика, при якому було здійснено упорядкування та сучасну забудову м. Ужгород. Під час свого президентства він вніс суттєвий вклад у розвиток соціальної бази краю, підвищенню культури й освіти, зміцненню демократичних основ управління, відіграв неабияку роль в становленні державницьких відносин, формуванні ліберально-демократичних умов суспільного розвитку, толерантного ставлення до представників різних національностей та віросповідань.
Старий ясен, міцно обвитий плющем. Дендролог Адальберт Рішко називає хибним розповсюджене припущення, мовляв, плющ шкодить ясеню, фактично паразитуючи на його стовбурі та гілках. Насправді ж плющ є лише умовним паразитом, тобто живиться за допомогою власного коріння, а не життєвими силами ясеня.
4. Платан Другетів – Ужгород
“Платан Другетів” велетенське дерево вважається найстарішим в Ужгороді. Росте воно в Підзамковому парку (колишня назва “Парк ім. Горького”). Має охоронний статус і спеціальну табличку, на якій написано, що це платан західний, привезений з Італії у 1610 році одним із графів Другетів, котрі в той час володіли замком і містом. Окружність цього платана-гіганта – 9,6 м., висота – 22 метри. Насправді, ніхто точно не знає, чи мали Другети відношення до цього платана. Але принаймні вік дерева вказує на правдивість легенди. Недалеко від цього платана ріс ще один – ймовірно, його брат-близнюк. У 1960 році його зрубали, а зріз виставили для огляду в залі відділу природи Закарпатського краєзнавчого музею у відділі “Природа”. Дослідження показали, що зрубаному платану було близько 360 років, а це підтверджує ймовірність висадки саджанців у 1610 році.
5. Гінкго Новака – Руське Поле
Сімї Новак належала третина всіх сільських земель, також пан Новак був власником горілчаного заводу, де виготовляли сирець, який робили із зібраної на полях пшениці, кукурудзи. У цієї родини було багато дітей. Новаки дбали про благоустрій свого помістя і висаджували декоративні і фруктові дерева, клумби. Рідкісне дерево гінкго білоба Новака збереглося донині. Тепер тут парк-арборе́тум — парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення в Україні. З родини Новаків відомий лікар Андрій Новак — один з засновників жіночого гінекологічного відділення тодішньої міської лікарні Ужгорода. Його іменем названа вулиця в центрі Ужгорода поруч із лікарнею, яку Андрій Новак очолював з 1872 року.
6. Бук Плотені – Великі Лази
10 квітня, в день Всесвітнього озеленення планети, у Нижньому Солотвині, на Ужгородщині, було висаджено 500 дерев. Акція відбулася в рамках проєкту “Посади дерево – оживи екосистему Карпат”. Перша акція відбулася 22 травня 2020 року – тоді висадили перше дерево – Бук Плотені
Парк культу́ри і відпочи́нку — парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення в Україні. Площа — 1,5 га. Cтатус отриманий згідно з рішенням ОВК від 18.11.1969 року № 414 та ріш. ОВК від 23.10.1984 року № 253. Перебуває у віданні Великолазівської загальноосвітньої школи. Статус дано для збереження парку, закладеного у ХІХ столітті. Зростають цінні субтропічні екзоти. Поруч з парком розташований Палац Плотені.
7. Дуб Шенборна – Свалява
Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення в Україні. Площа 0,01 га. Статус надано згідно з рішенням Закарпатського облвиконкому від 18.11.1969 року № 414 та від 23.10.1984 року № 253. Створена з метою охорони дуба звичайного віком понад 300 років.
8. Дуб Федора Яцькова – Голубине
В селі росте 450 –річне дерево- релікт
9. Липа Телекі – Довге
Ли́пи вікові́ — ботанічна пам’ятка природи місцевого значення в Україні. Розташована в в селі Довге.
Площа 0,2 га. Статус надано згідно з рішенням Закарпатського облвиконкому від 18.11.1969 року № 414 та від 23.10.1984 року № 253. Створена з метою охорони 5 дерев липи віком бл. 200 років (за деякими даними одна липа має вік бл. 650 років). Дерева розташовані на території колишнього палацу-фортеці графів Телекі і мають важливе історичне та естетичне значення.
10.Платан Вагнера – Камяниця
У 2019 році представники влади, громади та лісівники заклали майбутню алею платанів– посадивши платан Вагнера – перше дерево майбутньої алеї Карла Вагнера від пішохідного моста до Невицького замку. Вагнер прожив тільки 49 років (1830-1879), однак встиг зробити чимало корисного. Саме під час його завідування відділом лісів Міністерства фінансів Угорщини почалися ремонтні роботи в Невицькому замку. В другій половині XIX століття Вагнер організував будівництво оригінального фонта¬ну біля замку Невицьке, а також пам’ятні алейні посадки модрини, дугласії, лип, ялиць, тису та інших цін¬них порід дерев.
У 1879 р. з ініціативи Ужанської лісової управи на підступах до руїн закладено липову алею, споруджено фонтан. Невдовзі після смерті Вагнеру встановили тут пам’ятник, але він не зберігся. Декілька років тому ДП «Ужгородське лісове господарство» та Товариство лісівників Угорщини встановили пам’ятник знак на честь свого попередника – Карла Вагнера.
Автор: Федір Шандор, президент Закарпатської туристичної організації
